Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Плодівництво


Розсоха Євген Васильович. Агробіологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Донбасу : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / Інститут садівництва УААН. — К., 2003. — 217арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 178-203.



Анотація до роботи:

Розсоха Є.В. Агробіологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Донбасу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Висвітлено результати комплексної оцінки нових і перспективних клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування та в полях розсадника в умовах Донбасу. Виділено високоінтенсивні морозостійкі підщепи для оцінки їх у розсаднику та саду.

Відібрано сорто-підщепні комбінування для вирощування одно – і дворічних саджанців. Розроблено прийоми стимулювання кроноутворення в однорічок. Встановлено оптимальні параметри підщеп та висоти їх окулірування. Розроблено технологію вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною, щеплених зимою з використанням відсадків - переростків.

Результати досліджень пройшли виробниче випробування і рекомендуються для застосування в розсадницьких господарствах.

Вивчення нових і перспективних форм клонових підщеп в маточнику конкурсного випробування та в полях розсадника в умовах Донбасу дозволяє зробити висновки:

1. Серед 25 нових і перспективних клонових підщеп яблуні дуже слабим ростом відсадків характеризувалися М.9, 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, Д 1904, Д 471, слабим – ДОН 70-49, КД 4, КД 5, КД 6, КД 7, КД 9, М.26, Д 1161, 2-182, середнім – ДОН 70-456, 57-545, КД 1, ММ. 106 і сильним – 54-118, 57-490, КД 2. Найбільший діаметр умовної кореневої шийки (більше 8,5 мм) був у відсадків Д 1071, Д 1827, Д 3017, Д 3038, ДОН 70-49, М.26, КД 1, ДОН 70-456, КД 9, 57-490, Д 471, КД 2, 2-182.

2. Високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються підщепи ДОН 70-49, ММ.106, 57-490, 54-118 (8,7-9,7 пагона на кущ), середньою - М.9, 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 471, Д 1904 (6,5-7,4 пагона на кущ). Всі клонові підщепи, що вивчалися в дослідах, за тривалістю періоду від підгортання до початку коренеутворення розподіляються на чотири групи: дуже легко-обкорінювані (до 30 днів) - 62-396, Д 3017, Д 3038, Д 1904, Д 2386, КД 6, КД 7, КД 9, КД 1, Д 471, 54-118, 57-490; легкообкорінювані (31-35 днів) - Д 1827, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, 57-545, ММ.106, 2-182; середньообкорінювані (36-44 дні) - Д 1071, Д 1161 і важко обкорінювані (понад 45 днів) - М.9 і М.26. В умовах зрошення у підщеп селекції Артемівської ДСР (Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, Д 1904) та 54-118 відмічено найвищий середній бал обкорінювання (4,5-4,8) та найбільшу довжину коренів у відсадків (8,4-9,6 см).

3. Коренева система вегетативних підщеп 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 4, КД 5, КД 9, 54-118, 57-545, Д 1161, КД 1, 57-490, Д 1904, Д 471, 2-182 витримує без пошкоджень зниження температури ґрунту до мінус 13о…13,5 оС, КД 2, ДОН 70-456 – до мінус 12,5о…13о, ДОН 70-49, КД 6, КД 7 – до мінус 12о…12.5о, а М.9, ММ.106 – до мінус 10о…11оС.

4. Найвищий вихід відсадків відмічено у нових підщеп селекції Артемівської ДСР - карликових Д 3017 і Д 3038 – 215,5-227,4, напівкарликової Д 1161-235,4, середньорослих Д 471 і Д 1904 – 259,4-263,4 тис.шт./га, або порівняно з М.9, 54-118, ММ.106, відповідно на 83,8-93,5; 9,2 і 19,9-21,7% більше. Всі ці підщепи виявилися посухостійкими і стійкими до ураження борошнистою росою та паршею.

5. При горизонтальному способі створення маточних насаджень у підщеп Д 1071, 54-118, Д 1161, Д 471 і ММ.106 вихід стандартних відсадків становив 224,8-268,0 тис.шт./га, що більше на 10.5-18.6% в порівнянні з вертикальним способом.

6. Підщепи Д 1071, Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 471 і Д 1904 забезпечують формування найбільш якісних одно – і дворічних саджанців сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд і Едера. Біологічну несумісність між компонентами щеплення яблуні за роки досліджень не виявлено. Вихід стандартних однорічок становив 36.2-38.2, дворічок – 33.8-37.4 тис. шт./га. Прибуток від реалізації одно– і дворічних саджанців яблуні мало різнився за їх віком і складав відповідно 199.7-206.0 і 212.1-216.8 тис. гривень з 1 га.

7. Окремі підщепи не мають значного впливу на здатність однорічок утворювати крону. Лише в сорту Джонаголд на підщепах М. 9 і 62-396 кількість однорічних саджанців з кроною сягала 38.4-44.0%, у Голден Делішеса та Айдареда вона не перевищувала 8.3-16.6%. Однорічні саджанці сортів Едера і Спартан не утворювали бічних пагонів на жодній із підщеп.

8. Для закладання першого поля розсадника слід використовувати відсадки з діаметром умовної кореневої шийки не менш 9-10 мм. У порівнянні з відсадками, в яких аналогічний показник становить 8 мм і менше, це забезпечує збільшення гілкування в однорічок на підщепах М.9 і М.26 на 34.9-42.0, а в дворічок – на 27.9-70.9%.

9. Три- п’ятиразове видалення молодих листочків біля точки росту є ефективним способом зняття апікального домінування, який сприяє кроноутворенню в однорічок на М.9. При цьому вихід стандартних саджанців на 4.9-6.9, а прибуток – на 8.2% вищі, ніж при пінцируванні.

10. Вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною на нових і перспективних клонових підщепах Д 1071, 54-118, Д 1161 і Д 471, щеплених зимою (“кніп-баум”), забезпечило в умовах зрошення вихід стандартних однорічок Айдареда, Голден Делішеса і Спартана від 28,4 до 33,3 тис.шт./га, з них першого товарного сорту 76,6-87,5%. 97,1-99,8% саджанців утворювали крону з 6,2-8,3 пагонів.

Публікації автора:

1. Рассоха Е.В., Афанасьева В.И. Совершенствование приемов выращивания саженцев яблони для создания высокоинтенсивных садов в юго-восточной зоне Украины // Садівництво. - К., 2000. – Вип. 50. – С. 214-218 (методика і результати досліджень).

2. Розсоха Є.В. Морозостійкість кореневої системи клонових підщеп яблуні в Донбасі// Садівництво. - К., 2001. - Вип. 53. – С. 299-308.

3. Рассоха Е.В., Акинин Н.И. Результаты обследования насаждений яблони на выявление безвирусных растений//Садівництво. - К.: Нора-Прінт, 2001. – Вип. 52. - С. 235-239 (рультати досліджень).

4. Розсоха Є.В., Удовиченко В.М. Вірусні захворювання зерняткових культур // Проблеми моніторингу в садівництві. – К.: Аграрна наука, 2002. – С.

(результати досліджень в маточниках, розсадниках і садах).

5. Рассоха Е.В., Афанасьева В.И. Формирование кроны у однолетних саженцев яблони естественно ветвящихся сортов // Соврем. науч. исслед. в садоводстве: Матер. VIII Междунар. конф. по садоводству. – Ялта, 2000.- 4.2. - С. 148-152 (методика і результати досліджень).

6. Розсоха Є.В., Чигрин Н.Ф. Вивчення нових клонових підщеп для яблуні у маточнику і розсаднику // Сад, виноград і вино України. - 2002. - № 1-2.- С. 26-27 (результати досліджень).

7. Рассоха Е.В., Афанасьева В.И. Все начинается с саженца // Сад, виноград і вино України. – 2002. - № 9-10. – С. 10-11 (результати досліджень в маточнику і розсаднику).

8. Рассоха Е.В., Меженский В.Н., Меженская Л.А. Сортимент посадочного материала семечковых, косточковых, ягодных, нетрадиционных и декоративных культур: осень 2000 – весна 2001 г. Каталог. – Артёмовск: Артём. опыт. ст. питомниководства, 2001. – 23 с (культура яблуні).