У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення питання підбору клонових підщеп груші в умовах правобережної частини західного Лісостепу України, що сприяє створенню інтенсивних її насаджень, і виявляється в наступному: 1. У досліджуваних форм підщеп відростання маточних кущів розпочинається з другої декади квітня. Раніше (11-15.04) починають вегетацію маточні кущі аронії, ірги, айви прованської та ВА29. 2. Серед 10 нових і перспективних клонових підщеп у маточнику конкурсного випробування дуже слабим ростом характеризувалися відсадки аронії, К61 і К86; середнім – К56, айви прованської, айви А та ІС 2-10 і сильним – айви мліївської, ірги та ВА29. Найбільший діаметр умовної кореневої шийки (більше 8 мм) відмічено у відсадків ВА29, ірги, айви мліївської, ІС 2-10, айви А та айви прованської. 3. За тривалістю періоду від першого підгортання до початку коренеутворення на пагонах клонові підщепи розділено на дві групи: легкообкорінювані (до 30 днів) – айва А, айва мліївська, ІС 2-10, К56, ірга та середньообкорінювані (30–35 днів) – айва прованська, ВА29, К61, К86 та аронія. 4. Високою пагоноутворювальною здатністю (8,4–9,9 пагона) і репродуктивністю маточних кущів (від 7,3 до 8,5 стандартного відсадка в середньому за три перші роки експлуатації маточника) відзначаються маточні кущі підщеп айви мліївської, айви прованської, ВА29 та ІС 2-10. Низьку пагоноутворювальну здатність відмічено в К86 (5,6 штуки). Обкорінення пагонів проходило найкраще в айви мліївської та ВА29, вони ж характеризувались і найбільш розвиненою кореневою системою. У відсадків останніх двох форм укорінення було найвищим (3,5–3,7 бали) та найбільша довжина коренів (14,5–16,1 см). У підщепи ВА29 одержано найбільше відсадків першого товарного сорту (59%). 5. Найбільший загальний вихід відсадків підщеп при вертикальному способі вирощування отримано з кущів айви мліївської та ВА29 – відповідно 164,9 і 151,0 тис./га, що на 40 та 28% вище в порівнянні з контролем (айва А). 6. Найвищим вмістом зелених пігментів (сума хлорофілів “а” і “b”) відзначалися листки ірги, найнижчим – айви К56. Найбільший рівень хлорофілу “а” був у листі підщеп айви ІС 2-10 і ВА29. Високими показниками інтенсивності фотосинтезу та дихання відрізнялись маточні рослини ВА29 та айви мліївської, що свідчить про їх фізіологічну активність. 7. У період активного росту найвищим вмістом азоту в листках характеризувалася підщепа айва прованська, а найнижчим – ВА29 і К56. Найбільше фосфору містилося в листі айви А, ірги та аронії. Найвища концентрація калію була в листках аронії, ірги, айви мліївської, а найнижча – у листі К56, айви прованської та ІС 2-10. 8. У першому полі розсадника приживлення відсадків айви мліївської, ВА29 та аронії складало близько 100%. Усі підщепи добре сприймають окулірування. Найкраще перезимовували вічка всіх досліджуваних сортів на ВА29 – близько 90% від заокуліруваних. Однорічні саджанці всіх сортів груші відрізнялися найбільшою загальною площею листя. 9. Високим вмістом хлорофілу “а” в листі (145,5 мг/100 г) відзначалося листя однорічних саджанців сорту Золотоворітська на айві ВА29, а хлорофілу “b” – сорту Етюд на цій же підщепі (52,09 мг/100 г). Сумарна кількість хлорофілів “а”+“b” також була найбільшою у цих комбінуваннях (185,4-183,1 мг/100 г сирої речовини), що сприяло більш інтенсивному проходженню в них фотосинтезу. Концентрація азоту була найвищою в листі однорічних саджанців на К61, фосфору – на аронії, а калію – на цій підщепі і на ВА29. 10. Усі досліджувані сорти при окуліруванні на айву мліївську та ВА29 забезпечували міцне зростання компонентів, добрий ріст і розвиток щеплених рослин, високий рівень фотосинтезу, дихання, вміст хлорофілу, а також азоту, фосфору й калію в листі, що свідчить про їх високу сумісність. Водночас виявлено несумісність досліджуваних сортів з аронією та іргою. 11. Порівняно високий загальний вихід однорічних саджанців в сорту Золотоворітська отримано на підщепах айва мліївська та айва прованська (61,5–63,6 тис. шт. з 1 га). Найбільше стандартних саджанців цього сорту було на айві мліївській, а сорту Етюд на ВА29 (59,2–60 тис. шт. з 1 га). 12. Прибуток від реалізації садивного матеріалу досліджуваних сортів досягав від 196446 до 232473 грн з 1 га, а рівень рентабельності –
649,7-757,7%. |
