Прінь Олена Маратівна. Аерозольний каталіз і його застосування в окисненні аміаку та знешкодженні сполук зв'язаного азоту : Дис... канд. наук: 05.17.01 - 2002.
Гликин М.А., Кутакова Д.А., Принь Е.М., Гликина И.М., Волга А.И. Гетерогенный катализ на пористой структуре и в аэрозоле // Катализ и нефтехимия –Киев.-2000, №5-6. -С.92-100.
Пат. 2081695 (РФ), МКИ В 01 J 8/08, 8/32. Способ осуществления газофазных химических процессов (аэрозольный катализ): Пат. 2081695 (РФ), МКИ В 01 J 8/08, 8/32 / М.А. Гликин (UA), Б.И. Пихтовников (RU), В.С. Новицкий (UA), З.Н. Мемедляев (UA), Д.А. Кутакова (UA)., И.Н. Викс (UA), Е.М. Принь (UA); №94011388; Заявл.1.04.94; Опубл. 20.06.97, БИ №17; Приоритет 23.04.93.-14 с.
Принь Е.М., Кутакова Д.А., Гликин М.А., Сидоренко Л.П., Рыжак О.И., Бродский А.Л. Новая технология термокаталитического обезвреживания активного ила // XV Менделеевский съезд по общей и прикладной химии // Наука и техника.-Минск.-1993.-Tом 3.- С.80.
Glikin M.A, Kutakova D.A., Pikhtovnikov B.I., Prin E.М., Viks I.N. Aerosol catalysis // The Second International Symposium // Magazine "Aerosols".- Moscow.-1995.- Vоl.1.-P.19
Гликин М.А., Кутакова Д.А., Принь Е.М., Дворцова М.Е., Панина С.В. Аэрозольный катализ и перспективы его применения в химической технологи // III Международный аэрозольный симпозиум.- Сборник тезисов докладов.- Москва.-1996.-№12.- С.144-145
Гликин М.А., Кутакова Д.А, Принь Е.М., Лахманчук Л.С., Панина С.В. Новая технология окисления аммиака методом аэрозольного катализа // Тезисы докладов 1 Украинской научно-технической конференции по катализу.- Северодонецк: ГНИПИХТ«Химтехнология».- 1997.- С.13-14
Гликин М.А., Кутакова Д.А., Принь Е.М., Викс И.Н, Дворцова М.Е. Аэрозольный катализ – новая организация гетерогенно-каталитических процессов // XVI Менделеевский съезд по обшей и прикладной химии.-Москва: ВИНИТИ.-1998.-Т.2.- С.269-270
Glikin M., Kutakova D., Prin E. Unsteady-state processes in Aerosol Catalyst // The Third International Conference on Unsteady-State Proceses in Catalysis.-Abstracts.-St. Petersburg, Novosibirsk.-Russia.- 1998.- P.24.
Принь Е.М., Гликин М.А., Кутакова Д.А., Семейко О.В. Аэрозольный катализ - основа эффективного решения проблем экологии промышленного производства // III конференция стран СНГ по экологии химических производств «Экология -98».-Материалы конференции.-Северодонецк: ГНИПИХТ «Химтехнология».-1998.-С.103-104.
Гликин М.А., Кутакова Д.А., Принь Е.М., Семиборода В.В., Гликина И.М. Особенности и перспективы использования аэрозольного катализа в газофазных процессах // Тезисы докладов II Украинской научно-технической конференции по катализу.-Северодонецк: ГНИПИХТ «Химтехнология».- 2000.- С.9-12
Гликин М.А., Принь Е.М., Волга А.И., Лахманчук Л.С., Кутакова Д.А. Новая технология получения азотной кислоты в аэрозоле неплатинового катализатора // Труды Международной научно-технической конференции «Современные проблемы химической технологии неорганических веществ».- Одеса: Астропринт.- 2001.- Т.1.- С.47-49
АНОТАЦІЇ
Прiнь О.М. Аерозольний каталіз i його застосування в окисненні аміаку та знешкодженні сполук зв’язаного азоту. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2002 р.
Розроблено новий спосіб організації газофазних гетерогенно-каталітичних хімічних перетворень із використанням каталізатора (без носія) у вигляді аерозолю ультрамалих частинок. Каталітична система може представляти собою моно- чи полікомпонентну механічну суміш індивідуальних хімічних речовин.
У дисертаційній роботі викладені результати лабораторних досліджень процесів окиснення органічних і неорганічних сполук, які містять азот та процесу відновлення оксидів азоту в аерозолі каталітично-активних наночастинок. На базі досліджень сформульовані деякі основні положення нового напрямку в технології здійснення газофазних каталітичних процесів, названого аерозольним каталізом, який здійснюється в реакторі з комбінацією псевдозрідженого шару інертних частинок та циркулюючим шаром дрібнодисперсного каталізатора. Здійснений аналіз переваг даного методу порівняно з традиційними. Викладені основні технічні рішення для практичного застосування аерозольного каталізу для процесів окиснення аміаку у виробництві азотної кислоти і термокаталітичного знешкодження промислових відходів, які мають зв’язаний азот. Подані результати проектних розроблень і пілотних випробувань, які підтверджують виробничу спроможність запропонованої технології для процесу знешкодження органічних відходів, які містять азот.
Наведена також економічна ефективність використання аерозольного каталізу в процесах виробництва азотної кислоти та знешкодження відходів зі зв’язаним азотом.
Дослідження процесів окиснення аміаку, активного мулу та N-метилпіролідону у потоці аерозолю каталізатора вперше дали можливість сформулювати особливості аерозольного каталізу:
рівнодоступність активної поверхні каталізатора внаслідок використання каталітично активних частинок без носія (у вигляді пилової хмари);
створення необхідної поверхні і “структури” каталізатора завдяки розміру частинок та їх концентрації;
можливість впливати на швидкість процесу регулюванням концентрації каталізатора під час хімічних перетворень;
тривала активність і стійкість роботи каталізатора завдяки постійному оновленню активної поверхні безпосередньо в зоні каталізу;
можливість здійснення каталізу з участю реагентів незалежно від агрегатного стану (газ, рідина, тверді сполуки).
Експериментально доведено, що:
активність аерозольного каталізатора збільшується в 104-105 разів;
швидкість реакцій окиснення аміаку та знешкодження сполук зв’язаного азоту залежить від концентрації каталізатора в реактивній зоні і достатня на рівні 1,3-3,0 г/м3 реактивної суміші;
селективність і ступінь окиснення NH3 до NOX в аерозолі Fe2O3 не нижче, ніж на платинових сітках (понад 99 %);
процес знешкодження газоподібних, рідких і твердих органічних і неорганічних сполук зв’язаного азоту можна здійснити в апараті з псевдозрідженим шаром інертного матеріалу та єдиним каталізатором умовно розподіленому на ряд послідовних окиснювально-відновнювальних реакцій з чергуванням по висоті реактора зон із надлишком окиснювального або відновнювального реагентів;
ступінь окиснення відходів, які містять зв’язаний азот, в аерозолі Fe2O3 не нижче 99,99 %;
оптимальний час перебування реагентів для досліджених процесів складає 0,6-0,7 с;
ефективна енергія активації досліджених процесів в інтервалі оптимальних температур (500-690С) складає 12-15 кДж/моль, що свідчить про перебіг реакцій у зовнішньодифузійній області;
каталіз забезпечується аерозольними частинками каталізатора розміром у межах від 100 до 10 нм;
виведені рівняння залежності швидкості реакцій від співвідношення реагентів, розбавлення реактивної суміші, концентрації каталізатора достатні для використання при розробленні технологічного та апаратурного оформлення процесів окиснення аміаку і знешкодження відходів;
Пілотні випробування підтвердили виробничу спроможність технології та устаткування, створених для виконання даної роботи.
Виконана оцінка економічної ефективності впровадження аерозольної технології в процесі окиснення аміаку, яка показала, що внаслідок реконструкції одного агрегата УКЛ-7 очікуваний економічний ефект становитиме 1,8 млн. грн./рік. Термін окупності витрат на реконструкцію агрегата УКЛ-7 становитиме 1,5-2 роки.
Розраховано очікуваний економічний ефект від заміни печей спалювання на каталітичне окиснення відходів в аерозолі каталізатора становитиме 4,4-7,0 млн. грн./рік (залежно від калорійності відходів). Причому технологія дає можливість виробити вторинні енергоресурси (ВЕР), наприклад, пару технологічних параметрів. Прибуток від реалізації ВЕР покриє витрати на знешкодження.
Публікації автора:
Prin E.M., Glikin M.A., Kutakova D.A., Kauffeldt Th. Catalyst Aerosol Flow Reactor for Industrial Application // J. Aerosol Sci.- 1998.- Vol. 29, Supp. 1.-Seito S923 – S925.
Принь Е.М. Исследование влияния концентрации аэрозольного катализатора на скорость реакции глубокого окисления // Вестник Харьковского Государственного Политехнического Университета. –Вып. 28- Харьков: ХГПУ, 1999.- С.96-102.