1. Вивчення впливу фізичних навантажень різного спрямування на показники аеробної та анаеробної (лактатної ) продуктивності організму і якісних параметрів рухової діяльності дозволило виявити ефективні режими фізичних тренувань, застосування яких сприяє підвищенню рівня фізичного стану організму. При використанні цих режимів вирішена проблема покращення рівня фізичного здоров’я молодих чоловіків 17-19 років, шляхом підвищення аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму за допомогою фізичних тренувань. 2. Визначено, що рівень фізичного стану юнаків-студентів у період з 17 до 19 років суттєво не змінюється, а за відносною величиною максимального споживання кисню оцінюється як „ посередній” і знаходиться близько „критичного рівня здоров’я”; фізичні навантаження за програмою з фізичного виховання для вищих навчальних закладів не підвищують функціональний стан організму. 3. Показано, що між аеробною та анаеробною (лактатною) продуктивністю існує сильний позитивний звя’зок (r = 0,933), де факторним показником виступає максимальна кількість зовнішньої механічної роботи за 1 хв, що дає підставу використовувати відносний показник максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв для дослідження впливу на функціональний стан організму фізичних навантажень різного спрямування. 4. Наявність тісних негативних кореляційних звя’зків між загальною витривалістю, яка визначалась за часом подолання дистанції 2500 м, та аеробною (r = -0,822) і анаеробною (лактатною) (r = -0,813) продуктивністю організму дає підставу розглядати рівень прояву витривалості як один із основних компонентів фізичного стану. Звя’зки аеробної та анаеробної (лактатної ) продуктивності з проявом інших якісних параметрів рухової діяльності слабкі або відсутні. 5. Було виявлено, що підвищення аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму молодих чоловіків залежить від періодичності фізичних навантажень. При збільшенні періодичності навантажень до 3 разів на тиждень, а інтенсивності кожного заняття з 53,3% до 76,5% від максимально допустимої величини енерговитрат за рахунок додаткового введення фізичних навантажень, які стимулюють аеробні процеси енергозабезпечення, відбувається вірогідне зростання аеробної продуктивності організму. При таких навантаженнях абсолютний показник максимального споживання кисню зріс на 12,4%, а відносний – на 14,0%. 6. Виявлено, що при застосуванні фізичних навантажень, які викликають вірогідне зростання аеробної та анаеробної (лактатної ) продуктивності організму, відбуваються характерні адаптаційні зміни в біоелектричній активності серця. Фізичні навантаження оздоровчого спрямування не впливають на масу тіла юнаків 17-19 років, якщо до початку занять остання не перевищує норму. 7. Незалежно від періодичності занять та величини навантажень ігрового та силового спрямування, не відбувається суттєвого їх впливу на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму, а покращуються деякі показники якісних параметрів рухової діяльності. Водночас ігрові навантаження, на відміну від навантажень іншої спрямованості, сприяють покращенню показника периферичного поля зору, а також вірогідно підвищують через 28 тижнів регулярних занять діастолічний артеріальний тиск у середньому на 10%. 8. Показано, що бігові навантаження в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення з величиною внутрішнього обсягу навантаження 44,6% від максимально допустимої величини щоденних енерговитрат, і періодичністю три рази на тиждень порівняно з навантаженнями в аеробному режимі викликають більш вагоме зростання аеробної продуктивності. Відносний показник максимального споживання кисню (аеробної продуктивності організму) при застосуванні бігових навантажень у змішаному режимі енергозабезпечення вірогідно зріс на 20,9%, у той час як при бігових навантаженнях в аеробному режимі – на 13,6%. 9. Підвищення аеробної (лактатної) продуктивності організму відбувається лише під впливом бігових навантажень у змішаному режимі енергозабезпечення, але вірогідне зростання аеробної продуктивності при таких тренуваннях спостерігається вдвічі скоріше з початку занять (через 8 тижнів), ніж анаеробної продуктивності (через 16 тижнів від початку занять). |