Анотація до роботи:

Драчук С.П. Аеробна та анаеробна продуктивність організму юнаків 17- 19 років при застосуванні різних режимів фізичних навантажень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У роботі висвітлено проблему покращення фізичного здоров’я молоді фізичними тренуваннями різної спрямованості. На основі оцінки рівня фізичного стану встановлено низький рівень фізичного здоров’я юнаків 17-19 років. Опираючись на такі дослідження, зроблено висновок про необхідність корекції фізичного стану, отже, й фізичного здоров’я, засобами фізичної культури.

Результати дослідження впливу на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму юнаків 17-19 років фізичних тренувань з волейболу, на силових тренажерах, з бігу, за навчальною програмою для ВНЗ показали, що найбільш ефективним засобом є бігові вправи, при застосуванні яких можна стимулювати як аеробну так і анаеробну (лактатну) продуктивність організму. При цьому виявлено переваги бігових тренувань у змішаному (аеробно-анаеробному) режимі енергозабезпечення порівняно з тренуваннями в аеробному режимі щодо впливу на показники аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності, які є визначальними для формування фізичного здоров’я. Ефективність таких тренувань проявилась також характерними змінами показників біоелектричної активності серця та деякими показниками зовнішнього дихання. Причому покращенню аеробної та анаеробної (лактатної ) продуктивності організму сприяли трьохразові на тиждень заняття з внутрішнім обсягом навантаження не менше 44,6 % від максимально допустимої величини енерговитрат. На основі вивчення взаємозв’язку між аеробною та анаеробною (лактатною) продуктивністю, з одного боку, та якісними параметрами рухової діяльності - з іншого, встановлено сильну кореляційну залежність між рівнем прояву витривалості та досліджуваними показниками аеробного та анаеробного (лактатного) метаболізму.

1. Вивчення впливу фізичних навантажень різного спрямування на показники аеробної та анаеробної (лактатної ) продуктивності організму і якісних параметрів рухової діяльності дозволило виявити ефективні режими фізичних тренувань, застосування яких сприяє підвищенню рівня фізичного стану організму. При використанні цих режимів вирішена проблема покращення рівня фізичного здоров’я молодих чоловіків 17-19 років, шляхом підвищення аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму за допомогою фізичних тренувань.

2. Визначено, що рівень фізичного стану юнаків-студентів у період з 17 до 19 років суттєво не змінюється, а за відносною величиною максимального споживання кисню оцінюється як

„ посередній” і знаходиться близько „критичного рівня здоров’я”; фізичні навантаження за програмою з фізичного виховання для вищих навчальних закладів не підвищують функціональний стан організму.

3. Показано, що між аеробною та анаеробною (лактатною) продуктивністю існує сильний позитивний звя’зок (r = 0,933), де факторним показником виступає максимальна кількість зовнішньої механічної роботи за 1 хв, що дає підставу використовувати відносний показник максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв для дослідження впливу на функціональний стан організму фізичних навантажень різного спрямування.

4. Наявність тісних негативних кореляційних звя’зків між загальною витривалістю, яка визначалась за часом подолання дистанції 2500 м, та аеробною (r = -0,822) і анаеробною (лактатною) (r = -0,813) продуктивністю організму дає підставу розглядати рівень прояву витривалості як один із основних компонентів фізичного стану. Звя’зки аеробної та анаеробної (лактатної ) продуктивності з проявом інших якісних параметрів рухової діяльності слабкі або відсутні.

5. Було виявлено, що підвищення аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму молодих чоловіків залежить від періодичності фізичних навантажень. При збільшенні періодичності навантажень до 3 разів на тиждень, а інтенсивності кожного заняття з 53,3% до 76,5% від максимально допустимої величини енерговитрат за рахунок додаткового введення фізичних навантажень, які стимулюють аеробні процеси енергозабезпечення, відбувається вірогідне зростання аеробної продуктивності організму. При таких навантаженнях абсолютний показник максимального споживання кисню зріс на 12,4%, а відносний – на 14,0%.

6. Виявлено, що при застосуванні фізичних навантажень, які викликають вірогідне зростання аеробної та анаеробної (лактатної ) продуктивності організму, відбуваються характерні адаптаційні зміни в біоелектричній активності серця. Фізичні навантаження оздоровчого спрямування не впливають на масу тіла юнаків 17-19 років, якщо до початку занять остання не перевищує норму.

7. Незалежно від періодичності занять та величини навантажень ігрового та силового спрямування, не відбувається суттєвого їх впливу на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму, а покращуються деякі показники якісних параметрів рухової діяльності. Водночас ігрові навантаження, на відміну від навантажень іншої спрямованості, сприяють покращенню показника периферичного поля зору, а також вірогідно підвищують через 28 тижнів регулярних занять діастолічний артеріальний тиск у середньому на 10%.

8. Показано, що бігові навантаження в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення з величиною внутрішнього обсягу навантаження 44,6% від максимально допустимої величини щоденних енерговитрат, і періодичністю три рази на тиждень порівняно з навантаженнями в аеробному режимі викликають більш вагоме зростання аеробної продуктивності. Відносний показник максимального споживання кисню (аеробної продуктивності організму) при застосуванні бігових навантажень у змішаному режимі енергозабезпечення вірогідно зріс

на 20,9%, у той час як при бігових навантаженнях в аеробному режимі – на 13,6%.

9. Підвищення аеробної (лактатної) продуктивності організму відбувається лише під впливом бігових навантажень у змішаному режимі енергозабезпечення, але вірогідне зростання аеробної продуктивності при таких тренуваннях спостерігається вдвічі скоріше з початку занять (через 8 тижнів), ніж анаеробної продуктивності (через 16 тижнів від початку занять).

Публікації автора:

1. Драчук С.П., Фурман Ю.М. Біоелектрична активність серця молоді при застосуванні різних засобів фізичної культури в умовах вищого навчального закладу // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі України. – 2004. – № 2. – С. 233-235.

2. Фурман Ю.М., Драчук С.П. Вплив фізичних тренувань різної спрямованості на фізичні якості студентів вузу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ, 2004. - № 20. – С. 46-52.

3. Драчук Сергій. Можливості корекції фізичного стану юнаків засобами фізичної культури в умовах навчання у вищому закладі освіти // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць. – Луцьк, 2005. – С. 53-56.

4. Фурман Ю.М., Драчук С.П. Кореляційні взаємозв’язки аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму з якісними параметрами рухової діяльності студентів чоловічої статі (17-19 років) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ, 2005. - № 15. – С. 51-55.

5. Драчук Сергій. Вплив різних режимів занять з фізичної культури на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму студентів // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Зб. наук. праць. – Випуск 5 / Редкол.: К.П. Козлова (голова) та ін. – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2004. – С. 461-466.

6. Драчук С.П. Рівень фізичного стану та якісних параметрів рухової активності молоді 17-19 років // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: Зб. наук. праць. – Вінниця, 2004. – С. 13-16.

7. Козловский Ю.И., Драчук С.П. Взаимосвязь силовой асимметрии двигательного анализатора с полем зрения волейболистов // Медицинские проблемы физической культуры / Республиканский межведомственный сборник. – К.: Здоров’я, 1993. - № 12. – С. 126-128 (Персональний внесок здобувача полягає у визначенні взаємозв’язку між показниками кистьової динамометрії та показниками периферичного поля зору).

8. Козловський Ю.Г., Драчук С.П., Льовкін В.В. Взаємозв’язок поля зору з руховими якостями та деякими антропометричними показниками починаючих волейболістів // Тези доповідей Першої міжвузівської наукової конференції „Наука – ринковій економіці”. – Вінниця, 1993. – С. 163 (Персональний внесок здобувача полягає у визначенні показників поля зору, рухових якостей, антропометричних показників волейболістів, а також у дослідженні кореляційних взаємозв’язків між ними).