У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у відсутності сучасних досліджень питань адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил. У роботі на основі комплексного аналізу норм чинного законодавства України та узагальнення практики їх реалізації суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил досліджено правову природу їх адміністративно-процесуального статусу, з’ясовано його зміст та розроблено на цій підставі науково обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо удосконалення адміністративно-процесуального та митного законодавства і практики його застосування в адміністративно-юрисдикційній діяльності митних органів, їх посадових осіб та інших учасників провадження. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, а саме: 1. Так констатовано, що розбудова України як демократичної, соціальної та правової держави, потребує утвердження пріоритетності прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина, яка вимагає спеціальних та серйозних досліджень проблем, що виникають в процесі реалізації суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил своїх процесуальних прав та обов’язків. Одночасно відмічено, що провадження в справах про порушення митних правил є специфічним різновидом провадження в справах про адміністративні правопорушення, але його не слід ототожнювати з останнім. З урахуванням найбільш суттєвих та вагомих ознак провадження в справах про порушення митних правил та особливостей адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів сформульовано наступне визначення поняття провадження в справах про порушення митних правил: провадження в справах про порушення митних правил являє собою здійснюваний спеціально уповноваженими посадовими особами митних органів складний комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених процесуальних дій, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до чинного законодавства, забезпечення виконання постанови, виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню митних правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення, запобігання правопорушень, зміцнення правопорядку та законності в галузі митної справи. 2. У процесі проведеного дисертаційного дослідження встановлено, що провадження в справах про порушення митних правил має усі ознаки, притаманні провадженню в справах про адміністративні правопорушення, та низку особливостей процесуального характеру, які дозволяють підвищити ефективність правоохоронної діяльності митних органів, забезпечити повну та максимальну реалізацію адміністративної відповідальності у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. 3. З’ясовано, що більшість проблемних питань, що виникають в процесі діяльності митних органів, пов’язаної з притягненням до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зумовлено значною кількістю протиріч та прогалин у нормативній регламентації відповідних деліктних відносин. З огляду на це сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень конкретних статей ХІХ розділу Митного кодексу України, що встановлюють порядок здійснення провадження в справах про порушення митних правил. 4. Аналіз суб’єктів, що приймають участь у провадженнях по справах про порушення митних правил дозволив дійти висновку відносно того, що їх правовий статус є категорією комплексною й у широкому значенні охоплює такі складові, як права та обов’язки (повноваження – для владних суб’єктів), а також гарантії й умови, без існування яких неможлива практична реалізація суб’єктами провадження своїх суб’єктивних прав і обов’язків. Обґрунтовано, що кожен з учасників адміністративного провадження має свій адміністративно-процесуальний статус, обумовлений тією роллю, яку він виконує в процесі здійснення провадження. Зазначено, що галузевий кодекс закріплює процесуальні права та обов’язки, визнаючи за усіма суб’єктами провадження у справах про порушення митних правил адміністративну правосуб’єктність (адміністративно-процесуальну правоздатність та адміністративно-процесуальну дієздатність). 5. Відмічено, що питання, пов’язані з визначенням кількісного та якісного складу осіб, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил, їхнім правовим статусом остаточно ще не урегульовані. Проведене дисертаційне дослідження дозволило здійснити класифікацію осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил, яка була здійснена за кількома критеріями в декілька етапів. Це дало можливість поглиблено проаналізувати їх процесуальні права та обов’язки. 6. Акцентована увага на неоднорідності лідируючих суб’єктів провадження та наявність у них різних за характером та змістом владних повноважень, які реалізуються на всіх стадіях досліджуваного різновиду адміністративного провадження. Це обумовило доцільність здійснення аналізу їх адміністративно-процесуального статусу в динаміці, тобто в порядку розгортання стадій провадження в справах про порушення митних правил. Дослідження адміністративно-процесуального статусу лідируючих суб’єктів провадження дозволило виокремити самостійні групи процесуальних прав та обов’язків, а також гарантії їх реалізації, з’ясувати проблеми правозастосовної діяльності посадових осіб митних органів та запропонувати шляхи їх розв’язання. 7. У роботі зроблено висновок, що адміністративно-правовий статус особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил як учасник, який відстоює у справі особистий інтерес, являє собою сукупність процесуальних прав, обов’язків та гарантій їх реалізації, що забезпечують його процесуальну діяльність як самостійного учасника провадження в справах про порушення митних правил. Аналіз норм чинного Митного кодексу України та його попередньої редакції дозволив визначити проблемні питання правової регламентації адміністративно-процесуального статусу особи, яка притягається до відповідальності, та розглянути ті її процесуальні права та законні інтереси, що дозволяють найбільш активно та дієво захищати свою правову позицію у провадженні в справах про порушення митних правил. З урахуванням аналізу процесуальних прав та обов’язків законних представників та захисника виявлено ряд прогалин та колізій, сформульовано ряд конкретних пропозицій, спрямованих на їх усунення, що, на думку автора, значною мірою сприятиме забезпеченню законності при притягненні осіб, винних у скоєнні порушень митних правил, до адміністративної відповідальності, підвищенню ефективності захисту ними своїх прав та законних інтересів у адміністративно-деліктних відносинах за участю митних органів. 8. Зазначено, що учасники провадження, які не мають особистої зацікавленості у результатах справи і які включені у самостійну групу суб’єктів провадження, своїми знаннями й досвідом роботи в певній сфері допомагають лідируючим суб’єктам провадження здійснювати покладені на них функції, а також реалізувати наявні в них та інших учасників провадження процесуальні права й обов’язки. Їх участь обумовлена завданням сприяння здійсненню провадження в силу свого службового чи громадського обов’язку. Дослідження адміністративно-правової літератури, норм законодавства про адміністративні правопорушення та практика їх реалізації дало підстави стверджувати, що до цієї групи учасників провадження в справах про порушення митних правил необхідно віднести експерта, спеціаліста, перекладача свідка, понятого та прокурора. 9. Розроблено конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного митного законодавства, зокрема, у відповідні статті глави 58 ХIХ розділу Митного кодексу України, в яких встановлюється адміністративно-процесуальний статус суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил та галузевих нормативних актів, що значною мірою сприятиме забезпеченню законності при притягненні осіб, винних у скоєнні порушень митних правил до адміністративної відповідальності, підвищенню ефективності захисту ними своїх прав та законних інтересів у адміністративно-деліктних відносинах за участю митних органів. |
