У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації адміністративної відповідальності за проступки в сфері земельних відносин. Основні з них такі: 1. Складність земельних відносин полягає, насамперед, у тому, що їх окремі учасники можуть виступати і як власники, і як управлінці землею, тобто як носії декількох правомочностей та обовязків. Земельні відносини можна класифікувати за основними інститутами: відносини власності на землю та відносини землекористування; відносини у сфері управління земельним фондом; відносини у сфері раціонального використання та охорони земель. 2. Адміністративно-правові норми, які регулюють земельні відносини, можна класифікувати за такими ознаками. По-перше, за спрямованістю: ті, які визначають правовий стан суб’єктів; форми та методи державного управління; організаційно-правові засоби забезпечення законності в сфері управління; права та обовязки громадян у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності, у тому числі відповідальність за правопорушення в сфері земельних відносин, які не є злочинами. По-друге, за юридичним змістом припису адміністративно-правові норми поділяються на такі основні групи: зобов’язальні; заборонні; уповноважуючі; стимулюючі; рекомендаційні. По-третє, за адресатом припису вони бувають адресованими органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям (як державним, так і недержавним), об’єднанням громадян, громадянам. По-четверте, за юридичним характером припису норми бувають двох видів: матеріальні та процесуальні. По-пяте, за дією в часі адміністративно-правові норми поділяються на постійні і тимчасові. По-шосте, за дією в просторі: загального значення, місцевого, галузевого. По-сьоме, за способом викладення: відсилочні та бланкетні. По-восьме, за юридичною силою викладені: у законах, указах, постановах, наказах, інструкціях тощо. 3. Адміністративно-правову охорону земельних відносин пропонується визначити як систему заходів, встановлених адміністративним законодавством України, які застосовують державні органи (їх посадові особи), органи місцевого самоврядування (їх посадові особи), громадські інспектори, громадські організації з метою забезпечення законності, попередження, припинення правопорушень, притягнення винних до адміністративної відповідальності. 4. До адміністративно-правових засобів охорони земельних відносин належать, крім встановлення правових норм і правил: контроль за використанням земель; відновлювальні заходи; профілактика правопорушень у сфері земельних відносин; заходи переконання; заходи адміністративного примусу. 5. До адміністративно-попереджувальних заходів, які застосовуються в сфері земельних відносин, віднесено: огляд (обстеження) земельних ділянок; відвідування підприємств, установ, організацій; перевірку документів; витребування від громадян та юридичних осіб даних, що характеризують стан земель; внесення подань у державні органи, підприємства, установи, організації, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень. До заходів адміністративного припинення віднесено: доставлення порушника земельного законодавства; обмеження, тимчасову заборону або припинення будівництва, освоєння земельних ділянок тощо; тимчасову заборону використання та реалізації визначених обєктів; вилучення ліцензій; обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності об'єктів; обмеження, зупинення або заборону викидів (скидів) забруднюючих речовин; зупинення або припинення інвестиційної діяльності; вилучення з реалізації (конфіскацію) небезпечних хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів; внесення до відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо припинення порушень земельного законодавства; вимогу припинення окремих дій; призупинення незаконних рішень та дій посадових осіб. 6. Особливостями адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин є наступні: підставами є адміністративні проступки, склад яких містяться у ст.ст. 52-56 КпАП України та ст. 211 ЗК України; відповідальність врегульована нормами адміністративного права; застосовується тільки один вид стягнення – штраф; штраф застосовується органами земельних ресурсів та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України; процес притягнення до адміністративної відповідальності має свої особливості. 7. Норми, які містять склади адміністративних проступків, слід передбачити тільки у КпАП України. 8. З метою вдосконалення законодавства, яке регулює адміністративну відповідальність за вказані проступки, запропоновано: по-перше, ст. 211 ЗК України викласти у такій редакції: “Стаття 211. Відповідальність за порушення законодавства у сфері земельних відносин Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України у сфері земельних відносин, несуть відповідальність згідно із законом. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері земельних відносин, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства”; по-друге, диспозицію статті 53-2 КпАП України доцільно викласти таким чином: “ухилення від обліку і реєстрації земельних ділянок, подання недостовірної інформації щодо обліку кількості і якості земель, приховування та перекручення даних державного земельного кадастру”; по-третє, доповнити КпАП України кількома новими статтями щодо визначення субєктів адміністративної відповідальності; встановлення підвищених санкцій, або передбачення альтернативних стягнень, наприклад, конфіскації земельної ділянки у разі повторного вчинення протиправних дій, зокрема, - в разі псування земель. 9. З метою приведення у відповідність норм ЗК України та КпАП України слід доповнити перелік адміністративних стягнень конфіскацією земельної ділянки (що на цей час передбачено ЗК України). При цьому доцільно розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин, в яких передбачено застосування конфіскації, віднести до компетенції суду. Крім того, до компетенції суду слід віднести розгляд справи за ст. 52 КпАП України. |
