У дисертаційній праці наведено теоретичне і практичне узагальнення, а також новий підхід до розв’язання наукової проблеми, яка полягає в обґрунтуванні засад правового забезпечення контрольно-наглядової діяльності у сфері оподаткування, виявленні її видів, методів та особливостей, визначенні тенденцій розвитку, розробленні рекомендацій щодо шляхів подальшого вдосконалення нормативної бази у цій сфері. За результатами проведеного дослідження проблем реалізації контролю у сфері оподаткування у тезисному вигляді сформульовано найбільш важливі та практично значущі, науково обґрунтовані висновки, а також конкретні пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правових засад реалізації контролю у сфері оподаткування в Україні. 1. Контроль хоча й посідає кінцеву позицію у системі управлінських функцій, за організаційно-правовою природою його необхідно розглядати як систематичну, конструктивну й позитивну діяльність, котра здійснюється як у сфері регулятивних, так і у сфері правоохоронних відносин, що зумовлено тісним зв’язком контролю з процесом прийняття управлінських рішень. 2. Податковий контроль варто розглядати як функціональний елемент й основну форму податкового адміністрування. Він має всі риси, властиві фінансовому контролю, і водночас має специфічні риси, які виявляються в більш вузькій сфері дії. Недоречним, на нашу думку, є ототожнення контролю у сфері оподаткування або податкового контролю і контролю органів державної податкової служби України. Контроль органів Державної податкової служби України є різновидом, складовою податкового контрою. Суб’єктами ж останнього, окрім органів Державної податкової служби України, є митні органи, органи Пенсійного фонду, контрольно-ревізійна служба, органи Державного казначейства тощо. 3. Запропоновано узгодити зміст терміну “контролюючі органи”, що міститься у проекті Податкового кодексу, із визначенням цього терміну в чинному Законі України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року. 4. Вивчення досвіду контрольно-наглядової діяльності та боротьби зі злочинами у сфері оподаткування розвинутих країн показало, що система оподаткування є основним інструментом регулювання економіки. З практичного досвіду, накопиченого цими країнами, випливає, що необхідними ознаками будь-якої високорозвиненої системи контролю за дотриманням податкового законодавства є такі: – створення структури податкового відомства із спрямованістю на певні категорії платників податків, а також чітка і ясна відповідальність по вертикалі всередині відомства; – проведення ефективної роботи з населенням, пов’язаної з ознайомленням з податковим законодавством, а також надання допомоги із заповнення декларацій та інших питань стосовно оподатковування; – наявність ефективної системи добору платників податків для проведення контрольних перевірок, що дає можливість вибрати найбільш оптимальний напрям використання обмежених кадрових і матеріальних ресурсів податкових органів, домогтися максимальної результативності податкових перевірок при мінімальних витратах зусиль і засобів, що витрачаються на їх проведення; – застосування ефективних форм, прийомів і методів податкових перевірок, заснованих як на розробленій податковим відомством єдиній комплексній стандартній процедурі організації контрольних перевірок, так і на міцній законодавчій базі, що надає податковим органам широкі повноваження у сфері податкового контролю для впливу на несумлінних платників податків; – використання системи оцінки роботи податкових інспекторів, що дозволяє об’єктивно врахувати результати діяльності кожного з них, ефективно розподіляти навантаження при плануванні їх роботи. Досвід зарубіжних країн у сфері податкового контролю, зокрема у США, свідчить, що притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб за податкові злочини може бути дуже корисним для українського податкового і кримінального законодавства, адже ухилення від сплати податків здійснюється найчастіше не тільки в особистих інтересах керівника фірми, але й в інтересах підприємства, де присутні інтереси всіх засновників. 5. Податковий контроль можна визначити як особливий організаційно-правовий механізм, що становить собою систему взаємозалежних елементів, за допомогою якого забезпечується належна поведінка зобов’язаних осіб стосовно сплати податків і зборів, а також дослідження і встановлення засад для здійснення примусових податкових вилучень і застосування мір відповідальності за вчинення податкових правопорушень. 6. Здійснення податкового контролю на практиці відбувається в рамках контрольно-процесуальної діяльності відповідних органів, що використовують конкретні правові форми і методи податкового контролю. Для усунення термінологічної плутанини та помилкового ототожнення форм, методів і способів здійснення податкового контролю як на науковому, так і на нормативному рівні в подальшому слід чітко розмежувати використання вищезазначених термінів. Відповідно до такої логіки, форму проведення податкового контролю слід розуміти як зовнішнє вираження практичної реалізації контрольної діяльності податкових органів, метод податкового контролю – як внутрішній її зміст, тобто конкретні способи (прийоми), що застосовуються при здійсненні контрольних функцій. 7. Чинне законодавство України передбачає як кримінальну, так і цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 22 ст. 92 та ч. 2 ст. 8 Конституції України). Причому домінуючу роль відіграє адміністративно-правова відповідальність. Проведення демократичних перетворень та ринкових реформ вимагають застосування принципово нових підходів до юридичної відповідальності за податкові правопорушення. Це питання є особливо актуальним з огляду на підготовку до прийняття Верховною Радою України проектів Податкового кодексу України, Закону України “Про податковий контроль”, нормами яких встановлюватиметься відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування. Важливим аспектом розвитку законодавства про відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування є визначення і нормативне закріплення поняття “податкове правопорушення”, а саме: податкове правопорушення – це протиправна дія або бездіяльність винної особи, якою не виконуються обов’язки, порушуються права та законні інтереси учасників податкових правовідносин, за що встановлена юридична відповідальність. 8. Запропоновано здійснити реформування адміністрування таким чином, щоб під час формування бюджету це враховувалося. Прийняття проекту Закону України “Про єдиний соціальний податок” уможливить запровадження нового податку, внаслідок чого всі контрольні, облікові, розподільні й інші адміністративні функції стосовно нього буде передано до відання податкової служби. Це дасть можливість істотно спростити штати контролюючих органів і витрати як держави, так і підприємств. 9. Реалії сьогодення потребують термінового здійснення реформування Державної податкової служби України. Запропоновано ліквідувати податкову міліцію, а покладені на неї завдання передати Департаменту державної служби по боротьбі з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України. Саме податкова міліція стала уособленням каральної функції оподаткування, що застосовується практично з політичних мотивів. Наділення частини економічної служби держави надзвичайними повноваженнями не сприяло наведенню порядку, а лише породило корупцію. Як і в більшості країн світу, в Україні орган, що здійснює збирання податкових платежів, має бути самостійним і невоєнізованим. 10. Необхідно здійснити інвентаризацію і граничне скорочення надто поширеної нормативної бази у сфері оподаткування, що дасть можливість уникнути колізії багатьох нормативно-правових матеріалів і сотень різних наказів та інструкцій. Слід максимально обмеженою кількістю актів чітко регламентувати порядок стягнення податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також порядок здійснення контролю у цій сфері. Реалізація такого комплексу завдань системного характеру залежить, насамперед, від безумовного виконання законодавства та сумлінного ставлення кожного працівника до своїх посадових обов’язків, а також від інтелектуального, професійного і культурного рівня персоналу. Йдеться, передусім, про зміцнення дисципліни, організованості, викорінення протиправних корупційних діянь та інших негативних виявів, що компрометують контролюючі органи, підривають міжнародний авторитет нашої держави. Усе це вимагає зростання значення виховного чинника, посилення патріотичних, державницьких засад у діяльності працівників сфери оподаткування і водночас – високої вимогливості до всіх працівників галузі – від інспектора до керівників служби. |
