У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий науковий підхід щодо вирішення проблеми адміністративно-правових засад обігу зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, що полягає у комплексному дослідженні проблем адміністративно-правового регулювання права громадян на використання зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами в індивідуальних цілях, аналізу сутності і правових підстав обігу зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, з метою захисту життя, здоров’я та власності громадян, а також дослідженню проблем протидії правопорушенням, що вчиняються при використанні зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами. У висновках дисертації викладено одержані автором найвагоміші наукові та практичні результати, сформульовано висновки, пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад обігу зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, в індивідуальних цілях, зокрема: 1. Простеживши генезис становлення та розвитку права громадянина щодо використання зброї в індивідуальних цілях у національному законодавстві шляхом розмежування природних прав, які належать людині від народження, і прав, якими наділяє особу держава, дисертант вперше робить висновок, що право на самозахист є природним правом людини, як біологічної істоти, що випливає з ст. 21 Конституції України – „Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними”, та виділяє п’ять історичних етапів, які пов’язані із становленням права громадян на використання зброї в індивідуальних цілях з метою захисту себе, свого життя і здоров’я та власності від протиправних посягань. 2. Право на охорону та захист свого життя здоров’я та власності, а також життя, здоров’я та власності інших осіб може реалізовуватися за допомогою специфічних засобів, до яких належить зброя, зокрема, короткоствольна нарізна та короткоствольна гладкоствольна зброя для стрільби гумовими кулями (так звані пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або травматична зброя). 3. Під правовими основами реалізації права громадян на використання зброї з метою самозахисту автор пропонує розуміти сукупність взаємозалежних, внутрішньо погоджених юридичних принципів і норм, спрямованих на правове регулювання суспільних відносин у відповідній сфері з метою їх упорядкування, охорони, захисту і розвитку відповідно до суспільних потреб. 4. Аналізуючи поняття „обіг зброї”, автор приходить до висновку, що згадане визначення в умовах держави можна обговорювати як соціальну функцію, тому, що таке явище, як „обіг зброї”, безумовно є соціальною системою, яка склалася ще з прадавніх часів. Її концепція, порядок функціонування та структура змінювалися історично, залежно від зміни напряму інтересу, соціальної потреби у цій сфері суспільних відносин „Обіг зброї” складається з багатьох елементів (придбання, реєстрація, зберігання, носіння, застосування) та регулюються адміністративно-правовими нормами, сукупність яких, становить самостійний адміністративно-правовий інститут. 5. Аналізуючи досвід зарубіжних країн щодо використання зброї громадянами з метою самозахисту, автор доводить, що доцільно перейняти досвід країн, у яких громадянам надається право володіння, використання зброї з метою самозахисту, одночасно встановивши сувору процедуру отримання дозволу на зброю та контролю за її обігом. 6. Пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, є несмертельною зброєю самооборони, тобто такою, яка конструктивно призначена та технічно придатна для тимчасового виведення людини зі стану, придатного для нападу, яка пройшла відповідну сертифікацію, відповідає вимогам Міністерства охорони здоров’я України та допущена до використання. У юридичному аспекті поняття „несмертельна зброя самооборони” є комплексною категорією. 7. Визначено, що зброя та пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, які є специфічними засобами самооборони, водночас є джерелом підвищеної небезпеки, тому доцільно розробити програму навчання та підвищення правової культури, реалізація якої буде забезпечувати належне поводження зі зброєю та пристроями, а також буде сприяти не допущенню правопорушень у сфері обігу зброї. 8. У випадку вчинення правопорушення у сфері обігу зброї до осіб-правопорушників застосовують заходи відповідальності, які є різновидами адміністративного примусу. До правопорушників із загальним адміністративно-правовим статусом застосовують передбачені КУпАП та іншими законодавчими актами заходи адміністративної відповідальності, а до правопорушників із спеціальним адміністративно-правовим статусом – заходи дисциплінарної відповідальності, передбачені статутами. 9. Запропоновано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання, обігу зброї та пристроїв, споряджених гумовими снарядами, індивідуальної власності, зокрема: - внести доповнення до статей 174, 190, 191, 192, 193, 194, 195 КУпАП;. - статтю 19 проекту закону України „Про зброю” реєстраційний номер 171-д після слова „вагітності” доповнити словами „осіб з наявними ознаками інвалідності; осіб похилого віку”. |