У дисертації наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми – визначення сутності діяльності ВНЗ МВС з питань морально-правового виховання курсантів, визначення змісту адміністративно-правового забезпечення морально-правового виховання курсантів ВНЗ МВС та шляхів удосконалення адміністративно-правових засад діяльності ВНЗ МВС з питань морально-правового виховання курсантів. Основним завданням дослідження було визначення на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної діяльності ВНЗ МВС сутності, системи та особливостей морально-правового виховання курсантів ВНЗ МВС, формування науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо діяльності ВНЗ МВС у сфері морально-правового виховання курсантів та вдосконалення нормативно-правових актів із зазначених питань. У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, педагогіки та психології, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових засад діяльності вищих навчальних закладів МВС України з питань морально-правового виховання курсантів. Характеризуючи діяльність ВНЗ МВС України з питань морально-правового виховання курсантів, акцентовано увагу на тому, що пріоритетним завданням ВНЗ МВС є не просто підготовка персоналу для органів внутрішніх справ України, а в першу чергу - виховання майбутнього правоохоронця. Розглядаючи ВНЗ МВС як об’єкт адміністративно-правового регулювання, визначено особливості його діяльності. Так як у відомчих нормативних актах з досліджуваних питань визначення поняття “вищий навчальний заклад МВС” та “діяльність вищого навчального закладу МВС” не подано, в дисертації запропоновано авторські визначення даних понять. Оскільки права ВНЗ МВС знайшли своє закріплення у Положенні про вищий заклад освіти МВС України, а обов’язки чітко не визначені, на основі аналізу даного нормативного акту їх було конкретизовано. Зазначено, що виконання завдань, покладених на ВНЗ МВС потребує чіткого управління, яке умовно було поділено на зовнішнє і внутрішнє управління. Характеризуючи кожен із суб’єктів управління знайдено певні неточності у нормативно-правових актах та запропоновано внести зміни до останніх. З’ясовуючи сутність та систему морально-правового виховання курсантів вперше було визначено поняття морально-правового виховання під яким розуміється процес цілеспрямованої діяльності суб’єктів виховного процесу, який спрямований на формування та розвиток такої особистості майбутнього працівника ОВС, якій притаманні висока моральність та відповідний рівень правової свідомості й культури; визначено його завдання та функції. Систему морально-правового виховання розглянуто як сукупність основних елементів процесу морально-правового виховання, що забезпечує його порядок та організацію, до таких елементів віднесено: суб’єктів морально-правового виховання; об’єктів морально-правового виховання; сукупність виховних заходів та засобів їх здійснення. Окремо розглянуто та конкретизовано кожен з даних елементів. Зазначено, що курсант може розглядатись не тільки в якості об’єкту морально-правового виховання, а ще й в ролі суб’єкта, якщо розглядати його в аспекті самовиховання. Характеризуючи заходи морально-правового виховання, звертається увага на питання, які на думку автора потребують переосмислення та нового підходу, а саме це – мовна підготовка та культура поведінки курсантів. Вперше сформульовано мету та завдання, у новому аспекті подано функції та методи діяльності ВНЗ МВС щодо морально-правового виховання, які розглянуто у площині державного управління, а саме, державне управління у сфері відомчої освіти України на прикладі вищих навчальних закладів МВС. Визначаючи мету діяльності ВНЗ МВС, як основу (фундамент), що дозволяє дослідити функціонування усієї системи управління закладом у рамках виховного процесу, було виявлено, на думку автора, головну проблему діяльності не тільки ВНЗ МВС, а й всієї системи освіти у цілому. Дана проблема полягає у тому, що “минула” система виховання, була наповнена радянською ідеологією, а коли ідеологія втратила своє значення, то утворилась прогалина, яка й досі не заповнена. Тобто система освіти сьогодні, у тому числі й відомча, спрямована насамперед на передання знань та навичок, а її головний напрямок – виховання та організація його процесу – перебуває у другорядній позиції. Таку ситуацію повинні виправити саме вищі навчальні заклади, які так би мовити „підсумовують” попередню виховну діяльність інших суб’єктів виховання. Оскільки у відомчих нормативних актах завдання ВНЗ МВС щодо морально-правового виховання курсантів не визначені, а є лише загальні завдання виховання (виховної роботи чи діяльності), завдання індивідуальної виховної роботи тощо, автором самостійно було визначено перелік першочергових завдань ВНЗ щодо морально-правового виховання. Відповідно до завдань були визначені та охарактеризовані функції ВНЗ МВС щодо морально-правового виховання. Встановлено, що в процесі морально-правового виховання ВНЗ МВС використовують адміністративні методи (регламентаційні, організаційно-стабілізуючі, розпорядчі, дисциплінарні, нормативні та інші), а також економічні та соціально-психологічні методи. Зазначено, що основою класифікації даних методів є традиційні методи державного управління (переконання, заохочення та примус). Характеристику нормативно-правових засад морально-правового виховання у ВНЗ МВС здійснено як порівняльний аналіз між зовнішніми (загальнодержавними) та внутрішніми (відомчими) правовими актами. Визначено, що нормативно-правові засади морально-правового виховання у ВНЗ МВС - це сукупність нормативно-правових актів, які визначають мету, принципи, завдання, функції та засоби (заходи та методи) морально-правового виховання курсантів, правовий статус суб’єктів такого виховання, їх організаційно-штатну структуру, організацію діяльності та інші питання, відповідно до яких здійснюється цей напрямок роботи у ВНЗ МВС. Були виявлені розбіжності між загальнодержавними та відомчими нормативними актами, запропоновано ряд змін та доповнень до даних нормативно-правових актів. Розглядаючи суб’єктів морально-правового виховання, визначено до якого виду суб’єктів адміністративного права кожен з них належить; їх адміністративний статус охарактеризовано через повноваження (права та обов’язки) відповідно до займаної посади, які об’єднано у такі групи: 1) загально-виховні; 2) спеціальні; 3) організаційні. Вперше визначено поняття адміністративно-правових засобів морально-правового виховання у ВНЗ МВС, а саме – це форми реалізації методів, які використовуються суб’єктами морально-правового виховання під час здійснення ними своїх повноважень. Запропонована їх авторська класифікація: 1) за наявністю правового ефекту (нормативні та організаційні); 2) за суб’єктом застосування (відповідно до особи (групи осіб), яка в межах своєї компетенції їх здійснює); 3) за об’єктом, на який спрямована виховна дія (персоніфіковані та загальні); 4) за формою впливу (прямі та непрямі). Визначаючи шляхи удосконалення адміністративно-правових засад діяльності ВНЗ МВС з питань морально-правового виховання, автором визначено проблеми та прогалини в діяльності ВНЗ МВС у цій сфері, і відштовхуючись від них запропоновано можливі підходи до їх вирішення. У дисертації запропоновано зміни та доповнення до нормативно-правових актів із зазначених питань, зокрема до: Національної доктрини розвитку освіти, Положення про вищий навчальний заклад Міністерства внутрішніх справ України, Положення про порядок організації та проведення виховної роботи з перемінним складом вищих навчальних закладів МВС України, Положення про організацію виховної роботи з особовим складом органів і підрозділів внутрішніх справ України, Програми реформування системи освіти МВС України. Беручи до уваги надзвичайно важливе значення морально-правового виховання у формуванні особистості працівника ОВС пропонується розробити проект Положення про організацію морально-правового виховання курсантів у ВНЗ МВС України (назва умовна), в якому були б визначені: його поняття, цілі, принципи, завдання та функції; тематика; форми, заходи та методи морально-правового виховання; система суб’єктів, які його здійснюють, та їх повноваження, а також організаційні основи його забезпечення. Також наголошується на нагальності прийняття Закону України “Про відомчі (спеціалізовані) вищі навчальні заклади України”, що мотивується необхідністю чіткого правового регулювання на законодавчому рівні діяльності даних закладів освіти, враховуючи їх специфіку. А саме: відбір абітурієнтів, фінансування закладів, проходження служби персоналом ВНЗ і т. ін. |
