У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовані висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації повноважень дільничними інспекторами міліції щодо захисту прав і свобод громадян. Основні з них такі: 1. Адміністративна діяльність дільничних інспекторів міліції визначена як врегульована нормами адміністративного права цілеспрямована, організуюча виконавча і розпорядча діяльність, яка полягає в безпосередньому, повсякденному практичному здійсненні завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби з правопорушеннями на адміністративній дільниці. 2. Серед основних напрямків діяльності дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення правопорядку на закріпленій адміністративній дільниці виділені: адміністративна діяльність; участь у розкритті злочинів; профілактична робота серед осіб, схильних до вчинення злочинів та інших правопорушень; надання в межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і об’єднанням громадян у здійсненні їх законних прав і інтересів. 3. Форми адміністративної діяльності можна класифікувати залежно від характеру, змісту (нормотворча; правозастосовча; правоохоронна) і правових наслідків (правові і не правові), цілеспрямованістю (внутрішні і зовнішні), способу вираження (письмові; усні; конклюдентні). 4. Обґрунтовано необхідність перегляду проекту Закону України “Про профілактику злочинів”, прийнятого Верховною Радою України у першому читанні, в якому передбачити, що офіційне застереження має виноситись у письмовій формі начальником або заступником начальника міськрайвідділу внутрішніх справ у присутності представників громадськості та дільничного інспектора і діяти протягом певного часу. Цей документ має бути наділений преюдиційними властивостями і тягнути, у разі повторного вчинення протиправних дій, щодо яких особа застерігається, адміністративну відповідальність. КпАП України доцільно доповнити новою статтею такого змісту: “Протиправна поведінка особи протягом шести місяців з дня винесення офіційного застереження про неприпустимість такої поведінки тягне за собою накладення штрафу…”. 5. Слід скасувати передбачені в Законі України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” такі обмеження: заборона виходу з жилого приміщення у визначений час; заборона перебувати піднаглядному у визначених місцях; заборона виїзду в особистих справах за межі району чи міста без спеціального дозволу. Ці обмеження суперечать Конституції і Загальній декларації прав людини. Вважаємо за доцільне замінити захід щодо обмеження виїзду в особистих справах за межі району чи міста без спеціального дозволу на обов’язковість сповіщення органу внутрішніх справ, в якому піднаглядний перебуває на обліку, про виїзд в інші райони, міста в особистих справах. 6. Доцільно запровадити в органах внутрішніх справ централізований облік виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Такий облік дасть можливість правильно кваліфікувати дії особи, яка вчинила проступок повторно протягом року з дня виконання постанови про накладення стягнення. 7. З метою забезпечення повного виконання постанов про накладення штрафу доцільно доповнити чинний КпАП ст. 3101 “Наслідки ухилення від виконання постанов про накладення штрафу або неможливості її примусового виконання”. 8. Слід розширити, шляхом внесення змін до Закону України “Про звернення громадян”, коло осіб, які можуть розглядати звернення і підписувати відповіді про результати їх розгляду. Пропонується ч. 3 ст. 15 зазначеного Закону викласти в такій редакції: “Відповідь за результатами розгляду звернення дається органом чи посадовою особою, яка отримала це звернення і до компетенції якої належить вирішення порушених питань. Відповідь підписується керівником органу або особою, яка виконує його обов’язки, або іншою особою, на ім’я якої подано заяву”. 9. Потребує змін Закон України “Про міліцію” у частині розширення повноважень працівників міліції щодо безперешкодного входження на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян. На думку автора, пп. “б” п. 15 ст. 11 зазначеного Закону необхідно викласти в такій редакції: “на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення правопорушення, що загрожує життю і здоров’ю громадян або посягає на громадську безпеку”. 10. Обґрунтовано необхідність включення до санкцій статей, в яких передбачено стягнення у вигляді штрафу, альтернативних стягнень у зв’язку з тим, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, не завжди мають можливість сплатити штраф, або умисно ухиляються від виконання постанови. Для цього до КпАП слід внести зміни і передбачити, поряд із штрафом, інші стягнення. 11. Слід визначити в законі суб’єктів профілактичної діяльності, їх права та обов’язки, підстави застосування адміністративно-правових заходів, форми і методи зазначеної діяльності, порядок здійснення профілактичних заходів, інші питання попередження правопорушень. 12. Доцільно розширити повноваження дільничних інспекторів міліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, надавши їм право приймати рішення у справах про проступки, передбачені ст.ст. 173, 176, 197-199 КпАП. | 