Анотація до роботи:

Шлома Г.О. Адміністративно-правове забезпечення службової таємниці в органах внутрішніх справ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. – Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню сучасних правових проблем забезпечення інформаційної безпеки органів внутрішніх справ України через визначення режиму службової таємниці в органах внутрішніх справ України та розроблення механізму її адміністративно-правового забезпечення.

Досліджено сучасний стан правового регулювання інформаційних відносин, предметом яких є службова таємниця в органах внутрішніх справ України, та надано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства і відомчого нормативно-правового регулювання при створенні, використанні, копіюванні, пересиланні, зберіганні, зміні, знищенні інформації, що складає службову таємницю в органах внутрішніх справ України.

У дисертації сформульовано ряд теоретичних узагальнень, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правового забезпечення службової таємниці в органах внутрішніх справ України.

1. Інформація як об’єкт службових правовідносин в органах внутрішніх справ України – це сукупність відомостей про діяльність органів внутрішніх справ, заплановані заходи, результати роботи, шляхи вдосконалення боротьби із злочинністю, методи та засоби реалізації покладених завдань, а також відомості про осіб, предмети, події, процеси, що отримані ззовні системи органів внутрішніх справ і необхідні для їх ефективної правоохоронної діяльності.

2. Ознаками відомостей, що складають службову таємницю в органах внутрішніх справ України, є: 1) віднесені законодавством до службової інформації про діяльність органів внутрішніх справ; 2) передані органам внутрішніх справ у користування громадянами, підприємствами, установами та організаціями; 3) такі, що не становлять державної таємниці та не визначені як загальнодоступні; 4) створені працівниками міліції в силу виконання службових обов’язків; 5) які мають дійсну чи потенційну цінність для органів внутрішніх справ; 6) відомі вузькому колу осіб; 7) доступ до яких обмежений відповідно до чинного законодавства; 8) порушення правил роботи з якими може спричинити настання негативних наслідків; 9) за незаконне використання яких встановлюється юридична відповідальність. Таким чином, службова таємниця органів внутрішніх справ України – це конфіденційні відомості про фізичних осіб, підприємства, установи, організації, органи внутрішніх справ та їх діяльність, створені чи одержані працівниками міліції на законній підставі при виконанні своїх обов'язків, доступ до яких обмежений у силу службової необхідності, незаконне одержання, використання, розголошення чи знищення яких створює загрозу заподіяння шкоди працівникові міліції, органу внутрішніх справ України чи іншим особам.

3. Службова таємниця в органах внутрішніх справ України є одним із видів службової таємниці державних органів, яка використовується в правоохоронній сфері. Службова таємниця складається з двох елементів: 1) змістовного – інформації, утвореної в процесі діяльності органів внутрішніх справ, тобто внутрівідомчої інформації та отриманої від фізичних та юридичних осіб, необхідної для здійснення правоохоронних функцій держави; 2) режимного – сукупності правил поводження з інформацією, доступ до якої обмежений. Службова таємниця в органах внутрішніх справ характеризується як публічноправова таємниця, що містить складну конфіденційну інформацію, яка використовується в правоохоронній сфері органами внутрішніх справ України для виконання покладених на них завдань.

4. Режим службової таємниці в органах внутрішніх справ України – це сукупність правил, передбачених законодавством, що визначають адміністративно-правові засоби і способи регулювання інформаційних правовідносин між працівниками органів внутрішніх справ України та іншими особами, предметом яких є службова таємниця, дія яких заснована на принципі балансу інтересів та спрямована на забезпечення інформаційної безпеки органів внутрішніх справ України. Його основними елементами є правила, що визначають: 1) мету адміністративно-правового режиму службової таємниці; 2) його принципи; 3) засоби віднесення інформації до службової таємниці та надання доступу до неї; 4) підстави виникнення повноважень працівників органів внутрішніх справ України щодо службової таємниці; 5) способи юридичного впливу на суб’єктів інформаційних правовідносин, предметом яких є службова таємниця; 6) способи захисту права на конфіденційність відомостей, віднесених до службової таємниці; 7) порядок здійснення контролю та нагляду за дотриманням правил використання службової таємниці.

5. Механізм адміністративно-правового забезпечення службової таємниці в органах внутрішніх справ України – це динамічна система правових форм, засобів і заходів впливу на поведінку суб’єктів через встановлення їхніх прав та обов’язків щодо створення, передачі, використання, зберігання, зміни, знищення конфіденційних службових відомостей, дія і взаємодія яких спрямовані на запобігання порушенню режиму службової таємниці чи на його відновлення у разі порушення.

6. Елементами механізму адміністративно-правового забезпечення службової таємниці в органах внутрішніх справ України є: 1) правові норми та нормативно-правові акти; 2) індивідуально-правові документи; 3) юридичні факти; 4) інформаційне середовище, в якому виникають правовідносини щодо захисту службової таємниці; 5) цілі та завдання, які відображають інтереси міліції України щодо забезпечення їх службової таємниці; 6) принципи цього механізму; 7) суб’єкти, які вступають у такі інформаційні відносини; 8) суб’єктивні права та юридичні обов’язки цих суб’єктів; 9) об’єкти, на які поширюється режим службової таємниці (носії інформації); 10) засоби, способи та методи забезпечення службової таємниці в органах внутрішніх справ України, що визначаються з урахуванням загроз; 11) відповідальність за дотримання правил режиму службової таємниці в органах внутрішніх справ України.

7. Інформаційна безпека органів внутрішніх справ України – це такий стан захищеності службових інтересів, за якого зводиться до мінімуму заподіяння шкоди та створення перешкод у діяльності органів внутрішніх справ через неповноту, несвоєчасність, недостовірність інформації, що використовується, або протиправний інформаційний вплив, недоліки функціонування інформаційних систем, мереж, технологій, а також через порушення режиму службової таємниці.

8. Для вдосконалення організаційного забезпечення режиму службової таємниці в органах внутрішніх справ України необхідно: 1) передбачити окремий напрямок діяльності режимних підрозділів органів внутрішніх справ України щодо забезпечення режиму службової таємниці та затвердити відповідні функціональні обов’язки його працівників; 2) надати можливість працівникам органів внутрішніх справ України – основним користувачам відомостей, що становлять службову таємницю, приймати рішення щодо передачі цієї інформації іншим особам; 3) встановити єдині вимоги до виготовлення, користування, передачі, копіювання, обліку, збереження, знищення носіїв службової таємниці в системі органів внутрішніх справ України та затвердити нові форми документів; 4) встановити механізм затвердження переліку відомостей, що становлять службову таємницю, порядок його оприлюднення, оскарження та зняття цього адміністративно-правового режиму з відомостей; 5) розробити посадові інструкції з переліком повноважень працівників органів внутрішніх справ України щодо дотримання режиму службової таємниці; 6) встановити дисциплінарну відповідальність за порушення режиму службової таємниці працівниками міліції; 7) запровадити статистичну звітність, яка відображатиме стан забезпечення режиму службової таємниці в органах внутрішніх справ.

9. Для вдосконалення правового забезпечення службової таємниці в діяльності органів внутрішніх справ необхідно: доповнити ст. 1 Закону України “Про інформацію” такими визначеннями, як: інформація з обмеженим доступом, таємниця, режим таємниці; ст. 30 – критеріями поділу інформації на конфіденційну і таємну, а також переліком відомостей, доступ до яких не може бути обмеженим; внести статтю 30¹ “Конфіденційна інформація”, статтю 30² “Таємна інформація”, статтю 30³ “Види таємниць за законодавством України”, в якій викласти визначення та основні ознаки існуючих на сьогодні таємниць, у тому числі і службової таємниці; ст. 10 Закону України “Про міліцію” та статтю 7 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” доповнити обов’язком працівників міліції дотримуватись режиму службової таємниці; змінити редакцію п. 17 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, передбачивши право на отримання від фізичних і юридичних осіб конфіденційної інформації, та доповнити цю статтю п. 22 щодо надання права працівникам міліції вимагати додержання конфіденційності відомостей, що становлять службову таємницю в органах внутрішніх справ, при переданні їх у законне користування фізичним та юридичним особам; ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України доповнити переліком порушень режиму службової таємниці; розробити та прийняти Закон України „Про службову таємницю”, Інструкцію про забезпечення службової таємниці в органах державної влади та внутрівідомчу інструкцію, де буде здійснено деталізацію положень зазначеного підзаконного акта для Міністерства внутрішніх справ України.

Публікації автора:

1. Шлома Г.О. Захист службової інформації органів внутрішніх справ як складова ефективної боротьби з наркоманією // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2003. – Спеціальний випуск № 1 (13). – С. 103–109.

2. Шлома Г.О. Право на інформацію з обмеженим доступом // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2005. – №2. – С. 310–315.

3. Шлома Г.О. Зміст, поняття, ознаки інформації як об’єкту інформаційних відносин // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2005. – №3. – С. 337–344.

4. Шлома Г.О. Режим службової таємниці в органах внутрішніх справ України як елемент системи їх інформаційної безпеки // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк. – 2006. – №3. – С. 86–101.

5. Шлома Г.О. Характеристика службової таємниці органів внутрішніх справ України як виду інформації з обмеженим доступом // Науковий вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. –2006. – №3. – С. 121–131.

6. Шлома Г.О. Завдання та зміст механізму адміністративно-правового забезпечення службової таємниці в органах внутрішніх справ України // Науковий вісник ДДУВС. – 2006. – №4. – С. 137-147.

7. Шлома Г.О. Службова таємниця в діяльності органів внутрішніх справ України // Південноукраїнський правничий часопис. – Одеса. – 2006. – № 4. – С. 157–164.

8. Шлома Г.О. Службова таємниця як елемент інформаційних відносин в Україні // Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Другі осінні юридичні читання” (14–15 листопада 2003 року). – Хмельницький: В-во ХІУП, 2003 – С. 162–164.

9. Шлома Г.О. Захист інформації як складова системи безпеки підприємства // Шлях України до економічної безпеки: Матеріали науково-практичної конференції, 16–17 квітня 2004 р. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 89–91.

10. Шлома Г.О. Методика побудови системи інформаційної безпеки організацій, установ та підприємств // ДНІ НАУКИ: зб. тез доповідей: в 3 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2005. – Т.3. – С. 94–95.

11. Шлома Г.О. Концептуальні основи формування інституту службової таємниці в діяльності державних органів України // Юридична наука та правоохоронна діяльність: Матер. міжвуз. наук.-практ. конф. молодих учених “Проблеми боротьби зі злочинністю очима майбутніх правоохоронців” (18 травня 2005 року). – Вип., 6. – 2005. – Д.: Юрид. акад. м-ва внутр. справ, 2005. – С. 39–46.

12. Шлома Г.О. Охорона комерційної та службової таємниць як елемент системи економічної безпеки підприємства // Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації та корупції в умовах формування ринкової економіки в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 30 вересня 2005р. / Упоряд. І.О. Ревак, О.І. Руда. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. – С. 100–103.

13. Шлома Г.О. Недоліки системи забезпечення службової таємниці в органах внутрішніх справ України та шляхи їх усунення // Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України: Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 11-12 квітня 2006 р.. – Х.: Вид-во Харківського національного ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 245–250.

14. Шлома Г.О. Заходи підвищення забезпечення режиму службової таємниці в органах внутрішніх справ України як чинник інформаційної безпеки держави // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України з попередження й розкриття злочинів та інших правопорушень”. 02 листопада 2007 року м. Запоріжжя: У 2 ч. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2007. – Ч.1. – С. 71–74.

15. Шлома Г.О. Кримінально-правова відповідальність за порушення правил обігу інформації з обмеженим доступом / Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні: Матер. наук.-практ семінару (21 березня 2008 р., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). – Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 212 с. – С.44–46.