У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення конкретного наукового завдання щодо визначення поняття, структури та змісту адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном. На основі здійсненого дослідження сформульовано такі висновки: 1. Вивчені в ході дослідження теоретико-правові тенденції сучасної науки адміністративного права дають змогу констатувати, що забезпечення прав і свобод людини та громадянина об’єктивно має адміністративно-правовий характер. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном – це регламентована нормами національного законодавства діяльність органів державної влади, зміст якої становлять створення за допомогою адміністративно-правових засобів умов для реалізації, охорону та захисту прав громадян України, які перетинають державний кордон або перебувають на території іноземної держави. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном в діяльності органів державної влади має внутрішній та зовнішній напрямки. Важливим фактором адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном є реалізація норм національних і міжнародно-правових актів, що регламентують використання адміністративно-правових засобів в діяльності органів державної влади як на території України, так і на території іноземних держав. 2. Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном включає такі складові: 1) суб’єкти; 2) об’єкт; 3) адміністративно-правові засоби. Важливими умовами ефективності дії механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном є його комплексний і послідовний характер, а також створення державою гарантій при реалізації органами державної влади адміністративно-правових засобів у цій сфері. 3. Види адміністративно-правових засобів забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном обумовлені правовим статусом громадян України, які перетинають державний кордон або перебувають на території іноземної держави. В цьому контексті основними критеріями визначення правового статусу громадян України за кордоном є: 1) мета перебування на території іноземної держави; 2) час перебування на території іноземної держави; 3) вид документа, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і впливає на обсяг її прав та обов’язків і гарантій. 4. Систему суб’єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном складають: 1) представницькі органи державної влади; 2) органи виконавчої влади; 3) органи судової влади України; 4) правоохоронні та правозахисний органи України; 5) органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення за кордоном на об’єктах, що підпадають під юрисдикцію України. Враховуючи зростання ролі держави у регулюванні процесів зовнішньої трудової міграції, а також зарубіжний досвід оптимізації цієї сфери, в Україні необхідно створити спеціалізовану службу зовнішньої зайнятості та надати її працівникам повноваження щодо контролю за дотриманням вимог працевлаштування громадян України за кордоном. 5. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном органами державної влади на сьогодні має характер актуальної юридичної проблеми. Чинні відомчі нормативно-правові акти, що регулюють цей процес, не створюють ефективного механізму комплексного стратегічного забезпечення прав громадян України за кордоном. Вирішенню цієї проблеми може сприяти реалізація таких заходів: 1) ухвалення Кабінетом Міністрів України Комплексної програми забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном; 2) визначення в Законі України “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях” компетенції органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном, зокрема порядку застосування спеціальних методів; 3) визначення в Програмі облаштування осіб з числа закордонних українців, які повертаються в Україну, на період до 2010 р. більш ефективних управлінсько-адміністративних механізмів розв’язання соціально-економічних проблем, пов’язаних з поверненням закордонних українців в Україну, можливостей фінансування цієї програми з місцевих бюджетів. 6. Діяльність органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном відбувається в межах правотворчої, правоохоронної та організаційної форм. Специфіка адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України на території іноземних держав обумовлює необхідність внесення змін до організаційної форми діяльності органів державної влади в цій сфері, зважаючи на особливості процедури адміністративного провадження за кордоном на об’єктах, що підпадають під юрисдикцію України. Методи адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном поділяються на загальні (методи переконання та примусу) та спеціальні (створення умов безперешкодної реалізації громадянами України прав за кордоном; профілактика порушень прав громадян України за кордоном; припинення порушення їхніх прав за кордоном; поновлення порушених прав громадян України за кордоном). 7. Взаємодія органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном визначається як врегульована нормами національного та міжнародного права, погоджена за метою, часом і місцем діяльність органів державної влади з охорони та захисту прав громадян України, які перетинають державний кордон або перебувають на території іноземної держави. Специфіка взаємодії органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном полягає у необхідності знаходження відповідного балансу між реалізацією власної компетенції та нормами законодавства країни, де відбувається цей процес. 8. Обґрунтовано необхідність доповнити КУпАП статтею 164-15 в такій редакції: “Стаття 164-15. Порушення законодавства, що регулює порядок працевлаштування за кордоном Порушення суб’єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов працевлаштування за кордоном, - тягне за собою накладання штрафу від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Невжиття заходів щодо ліквідації порушень та повторне порушення ліцензійних умов працевлаштування за кордоном, - тягне за собою накладання штрафу від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”. | 