Анотація до роботи:

Філіпенко А.С. Адміністративно-правове регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет державної податкової служби України. – Ірпінь, 2008.

Дисертація є комплексним дослідженням адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У дисертації міститься низка теоретичних положень та практичних рекомендацій, сформульованих у результаті комплексного аналізу адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з постановленою метою визначено: поняття адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій; сутність та особливості адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, його суб’єкти, об’єкт, функції, принципи, методи і форми; механізм адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Вирішуються проблеми, що пов’язані з недосконалістю складових механізму адміністративно-правового регулювання суспільних відносин зазначеній сфері.

У результаті дослідження виявлені недосконалості поточного законодавства у частині адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. На основі вивчення вітчизняного та позитивного світового досвіду адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій сформульовано ряд висновків, авторських визначень та рекомендацій, запропоновані зміни і доповнення до чинного законодавства спрямовані на більш ефективне регулювання сфери захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

1. Визначено поняття “надзвичайна ситуація”, “адміністративно-правове регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”. Аналіз поняття, предмету, функцій, принципів, методів та форм адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру дозволив визначити сутність та особливості останнього.

2. Запропоновано використання позитивного зарубіжного досвіду, а саме:

принципи організації та функціонування органів МНС Російської Федерації та Республіки Білорусь у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що допоможе при складанні міждержавних планів реагування на надзвичайні ситуації транскордонного характеру;

систему планування заходів захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій (аналог США, Німеччина, Франція);

створення більшої кількості неурядових організацій, які б надавали необхідну допомогу при виникненні надзвичайних ситуацій (аналог Німеччина);

підтримку в адміністративно-правовому регулюванні вищезазначеною сферою місцевими органами влади (аналог США, Франція, Японія, Велика Британія).

3. З метою усунення дублювання та суттєвих розбіжностей у законодавчих актах стосовно розбудови системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та створення сучасної Концепції державної політики у сфері цивільного захисту доцільно впорядкування адміністративно-правових норм.

Для досягнення поставленої мети запропоновано структуру проекту Кодексу законів України про цивільний захист, яка складається з восьми взаємозалежних глав.

4. З метою впорядкування фінансового забезпечення діяльності МНС України запропоновано збір до цільового фонду для акумулювання коштів, які б використовувалися на заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, в регіоні (області, районі, місті). Уніфікованість запропонованого збору та цільового фонду полягає в тому, що їх введення розглядається як альтернативне джерело фінансування МНС України. У цьому зв’язку обґрунтовується положення про винесення на обговорення впровадження збору та утворення цільового фонду у проект Податкового кодексу України, а також у Кодекс законів України про цивільний захист.

Кошти фонду можна використовувати для якісної організації дій МНС України щодо ліквідації НС та їх наслідків. Розмір збору має бути визначено кожною адміністративною одиницею із урахуванням усіх власних особливостей.

5. Одним із важливих аспектів впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є те, що різко змінюється оперативна обстановка, істотно коригується режим повсякденної діяльності функціонування органів внутрішніх справ, закономірно виникають нові функції та завдання.

З метою створення нових оперативних формувань, призначених для вирішення завдань щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру автором запропоновано:

частину 3 статті 7-1 Закону України “Про міліцію” доповнити наступним:

“До складу місцевої міліції входять підрозділи дорожньо-патрульної служби, патрульно-постової служби, служби дільничних інспекторів міліції, спеціальні підрозділи екологічної міліції … і далі по тексту”.

6. Автор пропонує з метою усунення колізій:

назву розділу ІІІ Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” викласти у такій редакції:

“Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”, виключивши з неї “органи виконавчої влади з питань”;

назву статті 20 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” викласти у такій редакції:

“Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”, без існуючого уточнення “органів виконавчої влади з питань”;

частину 1 статті 20 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” викласти у такій редакції:

“З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створюється єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру … і далі по тексту”;

у статті 1 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” викласти визначення терміну “надзвичайна ситуація” у такій редакції:

“це обстановка, що призводить до порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території, об’єкті або на водному об’єкті, в результаті виникнення обставин природного, техногенного, воєнного та соціально-політичного характеру, яке призводить або/та може призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат”;

статтю 27 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” доповнити наступним:

“6) Президент України, в межах повноважень, визначених законодавством України”;

частину 1 статті 28 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” викласти у такій редакції:

“Для посилення координації дій суб’єктів Єдиної державної системи, регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій Президент України має право створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби”;

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” доповнити статтею 32-1 такого змісту:

“Стаття 32-1. Повноваження Президента України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Президент України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, як надвідомчий орган Єдиної державної системи:

визначає пріоритети та механізми реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

забезпечує консолідацію зусиль органів державної влади, громадських організацій, наукової спільноти у вирішенні питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

6. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”:

пункт 5 “Положення Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” доповнити наступним:

“Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем, а також надвідомчого органу – Президента України … і далі по тексту”;

пункт 10 “Положення Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” доповнити наступним:

“Координуючими органами єдиної державної системи є:

1. на загальнодержавному рівні:

Президент України; … і далі по тексту”.

Запропоновані зміни та доповнення до чинного законодавства сприятимуть удосконаленню регулювання відносин, що виникають між уповноваженими державними органами, до компетенції яких віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, усуненню дублювання їх повноважень, забезпеченню ефективного механізму функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, взаємодії органів такої системи з іншими структурами державної влади, місцевого самоврядування, а також громадськими об’єднаннями в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Берлач А.І. Управління у сфері запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в Україні: правові та організаційні засади / А.І. Берлач, А.С. Сіліна // Право України. – 2006. – № 8. – С. 16-20.

2. Сіліна А.С. Розв’язання теоретичних та практичних проблем класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій / А.С. Сіліна // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: збірник наукових праць. – Донецьк, 2006. – № 4. – С. 157-166.

3. Сіліна А.С. Щодо визначення поняття “надзвичайна ситуація” / А.С. Сіліна // Підприємництво, господарство та право. – 2007. – № 3. – С.72-74.

4. Сіліна А.С. Історико-правовий аналіз становлення сучасної системи цивільного захисту / А.С. Сіліна // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. – 2007. – № 2 (37). – С. 145-151.

5. Філіпенко А.С. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / А.С. Філіпенко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 39. – С. 236-245.

Інші статті, тези виступів на конференціях і семінарах:

1. Сіліна А.С. Деякі аспекти розвитку страхового ринку України / А.С. Сіліна // Динаміка наукових досліджень – 2005: збірник матеріалів IV науково-практичної конференції, (м. Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005 р.). Т.42. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 32-33.

2. Сіліна А.С. Проблеми розвитку ринку страхових послуг в Україні / А.С. Сіліна, Т.В. Філіпенко // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці шостої міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених, (м. Донецьк, 13-16 грудня 2005 р.). Частина 2. / відп. ред. А.Б. Ступін. – Донецьк: ДонНУ, 2005 – С. 318-321.

3. Сіліна А.С. Теоретичні питання взаємодії ОВС та державних органів місцевого самоврядування у надзвичайних ситуаціях / А.С. Сіліна // Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Донецьк, 27 січня 2006 р.). – Донецьк, 2006. – С. 71-73.

4. Сіліна А.С. Проблеми фінансування заходів щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / А.С. Сіліна // Проблеми соціально-економічного розвитку регіону: матеріали науково-практичної конференції, (м. Красноармійськ, 2006 р.). – Красноармійськ, 2006. – С. 59-61.

5. Сіліна А.С. Вирішення теоретичних та практичних проблем щодо класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій / А.С. Сіліна // Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Донецьк, 27 жовтня 2006 р.). – Донецьк, 2006. – С. 33-35.

6. Сіліна А.С. Компетенція та правовий статус глави держави у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / А.С. Сіліна // Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, (м. Тернопіль, 25 лютого 2007 р.). – Тернопіль, 2007. – С. 70-73.

7. Сіліна А.С. Правові та організаційні засади державного управління в сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / А.С. Сіліна // Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі: збірник наукових статей, (м. Бердянськ, 31 травня-02 червня 2007 р.). Т. 2. – Донецьк, 2007. – С. 177-183.

8. Філіпенко А.С. Мета адміністративно-правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру / А.С. Філіпенко // Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи: матеріали Другої звітної наукової конференції, (м. Львів, 29 лютого 2008 р.). – Львів, 2008. – С. 395-398.

9. Філіпенко А.С. Фінансове право у запитаннях та відповідях [навчально-методичний посібник] / А.С. Філіпенко. – Донецьк, 2007. – 105 с.