Анотація до роботи:

Дорогих В.М. Адміністративно-правове регулювання грального бізнесу в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2004.

У дисертації розглянуто питання, що стосуються особливостей адміністративно-правового регулювання в Україні грального бізнесу, який займає особливе місце у підприємницькій діяльності, оскільки дія Закону України “Про підприємництво” лише визначає основи регламентування загальних засад підприємництва в Україні, не торкаючись специфіки окремих видів підприємництва. Здійснено аналіз нормативних актів, які регламентують процедуру і правовий стан закладів грального бізнесу в Україні. На підставі цього аналізу робиться висновок про те, що легалізація суб’єктів грального бізнесу регламентується особливою групою адміністративно-процесуальних норм і у зв’язку з тим стверджується, що легалізація діяльності суб’єктів грального бізнесу є окремим адміністративно-правовим провадженням. У зв’язку з цим, в дисертаційному дослідженні розглядається специфіка кожної стадії цього провадження.

Особлива увага приділяється аналізу специфіки контролю та нагляду за законністю діяльності суб’єктів грального бізнесу та відповідальності за порушення ними правових норм, що містяться у правових актах. На підставі аналізу чинних нормативних актів визначаються їх недоліки, у зв’язку з чим запропоновано ряд новел щодо вдосконалення адміністративно-правового, адміністративно-процесуального, фінансового та підприємницького законодавства.

1. В історичних документах і законодавчих актах засвідчено розвиток грального бізнесу з давніх часів. Ця сфера діяльності постійно перебувала під контролем держави і державних органів (поліції, суду, прокуратури, жандармерії). Було вироблено законодавчу базу, спрямовану на створення сприятливих умов розвитку індустрії грального бізнесу і боротьби з нелегальними азартними іграми.

2. У великих містах дореволюційної Росії й України була широка мережа гральних закладів: казино, гральні клуби, іподроми для організації скачок і рисистих бігів. У гральних закладах організовувалися ігри в рулетку, більярд, кеглі, були легалізовані й такі карточні ігри, як баккара, макао, кварт-безик, габо та ін. Від утримання та експлуатації гральних закладів держава одержувала значні доходи, що направлялися на різноманітні добродійні потреби, медичну допомогу. Частина доходів спрямовувалася на розвиток гральної індустрії, конярства та ін.

3. Світова практика свідчить про широкий розвиток грального бізнесу в таких країнах, як США, Франція, Англія, Німеччина та ін. Розвитку і зміцненню грального бізнесу в цих країнах послужили суворі законодавчі акти і механізми контролю з боку держави і державних органів. Поряд з визнанням цієї діяльності в ряді країн встановлено заборони на гральну індустрію та азартні ігри.

4. З початку 90-х років минулого сторіччя в Україні інтенсивно розвивається нова форма підприємництва - гральний бізнес у його різноманітних легальних і нелегальних проявах.

5. Гральний бізнес - ліцензований вид підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб, спрямований на систематичне одержання прибутку в процесі утримання й експлуатації гральних автоматів з грошово-речовим виграшем, а також проведення інших ігор. Найважливішою умовою здійснення цього виду підприємницької діяльності є одержання патенту, у зв’язку з чим процес легалізації грального бізнесу може розглядатися як самостійне провадження у структурі адміністративного процесу. Це провадження складається з трьох стадій - державної реєстрації, ліцензування і патентування, кожна з яких має свою процесуальну специфіку, пов’язану, в першу чергу, з наданням і оцінкою відповідних доказів і прийняттям після завершення процедури управлінського акта.

6. До грального бізнесу відноситься діяльність, пов’язана з відкриттям казино, залів гральних автоматів, організацією і проведенням лотерей, тоталізаторів, системних електронних ігор та інших ігор, букмекерська діяльність тощо у сфері підприємництва.

7. До легалізованих азартних ігор, які провадяться в гральних закладах, належать рулетка (ігри, в яких закладено принцип колеса, що обертається, із стрілкою), “Блек-Джек”, “Оазис”, а також ігри на гральних автоматах з грошовим виграшем.

8. Стан грального бізнесу багато в чому залежить від пануючої в країні ідеології, у зв’язку з чим є країни, в яких гральний бізнес заборонено зовсім (КНР) або допускаються тільки ігри на гральних автоматах (Малайзія), і в яких гральний бізнес законодавчо регламентується і чітко визначаються види легальних ігор.

9. Недосконалість окремих законодавчих актів, що регулюють даний вид бізнесу, спричинила його швидкий розвиток в кримінальних формах, що породило численні факти шахрайства, обману, привласнення коштів, приховування доходів. Високий рівень поширеності мають нелегальні азартні ігри.

10. Основою попередження незаконної організації грального бізнесу, нелегальних азартних ігор і виявлення порушень має бути законодавче регулювання грального бізнесу, а також активізація роботи органів внутрішніх справ, податкової адміністрації, у т.ч. податкової міліції й інших органів контролю за діяльністю юридичних і фізичних осіб гральної індустрії.

Публікації автора:

1. Дорогих В.М. Деякі проблеми правового регулювання ігорного бізнесу в Україні // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 1997. – № 5. – С. 217–221.

2. Дорогих В.М. Правове забезпечення ігорного бізнесу США // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – № 4. – С. 59–62.

3. Дорогих В.М. Ігорний бізнес і Інтернет: правові аспекти // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 3. – С. 84–89.

4. Дорогих В.М. Ігорний бізнес у Сполучених Штатах й практика застосування правового регулювання цього виду бізнесу // Актуальні проблеми політики (Одеська національна юридична академія). – 2001. – № 11. – С. 515–525.

Анотації