У результаті дисертаційного дослідження стану адміністративно-правового регулювання фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ встановлено проблеми правового та організаційного характеру, запропоновано їх розв’язання шляхом запровадження в практику методології організації системи ресурсного забезпечення на основі застосування принципів логістики, внесенням змін і доповнень до чинного законодавства, а також розроблені авторські визначення, сформульовані узагальнення та пропозиції. Фінансове забезпечення органів внутрішніх справ України визначено як діяльність, що здійснюється в межах фінансової системи держави у всіх її проявах та є формою участі в розподілі грошових коштів шляхом отримання фінансових ресурсів із метою наділення ОВС відповідними матеріально-технічними ресурсами. Доведено, що ресурсне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ здійснюється через матеріально-технічне постачання озброєння, боєприпасів, форменого одягу, різного майна, транспортних засобів і засобів зв’язку, будівельних матеріалів, пального і запчастин та іншого майна, необхідного для забезпечення оперативно-службової діяльності. Матеріально-технічним постачанням органів внутрішніх справ України є система товарно-грошових і господарських відносин, які виникають між органами державної влади, службами Міністерства внутрішніх справ України, підприємствами, організаціями, фізичними особами, з одного боку, та підрозділами органів внутрішніх справ – з іншого, у процесі централізованого постачання матеріально-технічних ресурсів для задоволення потреб під час виконання органами внутрішніх справ своїх обов’язків і завдань, визначених Законом України “Про міліцію”. За весь період історичного розвитку ОВС України фінансове забезпечення та матеріально-технічне постачання їх діяльності були недостатніми, що в кінцевому підсумку негативно впливало на ефективність виконання завдань і обов’язків, визначених чинним законодавством. Специфіку функціонального призначення фінансово-господарської діяльності ОВС України визначають взаємопов’язані державно-правові, фінансові, адміністративні та цивільні правовідносини, які регулюються нормативно-правовими актами імперативного характеру, встановлюються компетентними органами і забезпечуються при їх застосуванні примусовою силою держави. Нормативно-правові акти регулюють діяльність органів внутрішніх справ України як специфічних учасників фінансово-правових відносин у державі, які є суб’єктами відомчого фінансового контролю, і водночас самі мають спеціальні повноваження щодо здійснення фінансового контролю і перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально. Органи внутрішніх справ України є суб’єктами фінансових правовідносин – урегульованих нормами фінансового права суспільних відносин, учасники яких виступають носіями юридичних прав і обов’язків та реалізують нормативні акти щодо формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою виконання покладених на них функцій. Як органи виконавчої влади, ОВС України у відносинах, пов’язаних із фінансовим забезпеченням діяльності, є суб’єктами бюджетних правовідносин, реалізовуючи при цьому свої повноваження за рахунок грошових надходжень з Державного бюджету України (загальний фонд бюджету) та надання платних послуг і спонсорської допомоги (спеціальний фонд бюджету). ОВС України належать до таких юридичних осіб, які беруть участь у фінансових правовідносинах у формі державних установ із спеціальною правоздатністю, що пояснюється специфікою і профілем їх діяльності: вони підпорядковані завданням, для виконання яких створені, а також мають обмежений обсяг прав і обов’язків, необхідний винятково для досягнення цілей, встановлених державою. Державний бюджет України є дієвим механізмом здійснення фінансової політики ОВС, при цьому видатки на утримання ОВС України визначаються як видатки держави, які виражають врегульовані правовими нормами економічні відносини в правоохоронній сфері, що виникають під час формування, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів і забезпечують функціонування зазначених органів для здійснення основних завдань їх діяльності. Фінансове планування ОВС України – це система науково обгрунтованих заходів щодо визначення джерел надходження, критеріїв розподілу і напрямів використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів, спрямованих на задоволення потреб органів внутрішніх справ України для успішного виконання завдань, а також удосконалення і розвитку їх діяльності. Під відомчим фінансовим контролем ОВС України необхідно розуміти цілеспрямовані заходи з використанням специфічних організаційних форм і методів роботи державних органів, наділених відповідними повноваженнями для встановлення законності фінансової дисципліни і достовірності проведених операцій, об’‘єктивної оцінки економічної ефективності фінансово-господарської діяльності, виявлення резервів її підвищення, збільшення прибуткових надходжень до бюджету і збереження державної власності з метою раціонального розподілу і використання органами внутрішніх справ як суб‘єктами фінансових правовідносин коштів централізованих і децентралізованих фондів. Питання правового регулювання відомчого фінансового контролю в ОВС України вимагають удосконалення шляхом визначення концептуального підходу до організації здійснення зазначеної функції, який би системно і комплексно відобразив сформоване наукове бачення проблеми, методології її вирішення у взаємозв’язку із загальною системою державного контролю в Україні. У сучасних політичних і економічних умовах виникла суперечність між потребою ефективного, раціонального задоволення ОВС матеріально-технічними засобами і відсутністю єдиної науково-методологічної основи його здійснення. Вирішення даної проблеми призводить до необхідності розробки і застосування концепції логістики (логістичного підходу), виявлення її ролі, місця і значення в діяльності ОВС України з метою організації належного і водночас ефективного та раціонального матеріально-технічного забезпечення. Основним шляхом досягнення ефективності функціонування системи, згідно з концепцією логістики, є формування ринку постачання, формою – логістичне партнерство в ланці: виробник – постачальник – МВС України (замовник) – ОВС вертикального підпорядкування, а методом – моделювання логістичного процесу матеріально-технічного забезпечення ОВС. Однією з особливостей логістики є широке застосування методів оптимізації ресурсних потоків і сприйняття всіх новацій, які виникають у процесі не тільки матеріально-технічного, але й документального та кадрового забезпечення діяльності ОВС України. Наслідками недостатнього матеріально-технічного забезпечення ОВС є: загроза національній безпеці держави; ускладнення криміногенної ситуації; плинність персоналу, діяльність якого визначається професією підвищеного ризику, відсутність вмотивованості в роботі та створення корупційної атмосфери; перетворення МВС України в орган, який діє нижче власних можливостей; розбалансування правоохоронної системи та набагато більші державні грошові витрати, ніж потрібно. Ефективне забезпечення захисту національних інтересів держави прямо пов’язане з рівнем матеріально-технічного постачання ОВС України (складової ресурсного забезпечення національної безпеки), тому під час формування державної політики щодо його планування вкрай важливим є врахування чинників, що виникають внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці держави. Наслідки негативного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на недозабезпеченість ОВС матеріально-технічними засобами можна передбачити за допомогою логістики, зміст стратегії якої полягають в обранні досить сильної та потенційно гнучкої системи управління з метою досягнення поставлених цілей усупереч усім обставинам і розв’язання проблем завдяки налагодженню рентабельної роботи. Втілюючи в практичну діяльність метод антикризового управління матеріально-технічним постачанням, ОВС України будуть мати можливість вчасно вжити ефективних заході щодо його прогнозування, завчасного реагування та вдосконалення, а також уникнення загрози наближення до кризового стану. Наявність розвинених моделей і підходів до управління діяльністю поліцейських систем у зарубіжних країнах створює можливість намітити магістральний шлях удосконалення правоохоронної діяльності в Україні, адаптувати найбільш ефективні організаційно-правові форми до практики здійснення фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ. Отримані теоретичні положення та запропонований комплекс заходів можуть слугувати науково-методологічною і методичною основами вдосконалення процесу управління фінансовим забезпеченням і матеріально-технічним постачанням ОВС України, що дозволить більш оперативно, ефективно вирішувати завдання щодо захисту прав громадян, забезпечення громадського порядку, безпеки держави в цілому і відповідно підвищить імідж міліції та рівень довіри до неї з боку населення. | 