У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – визначення суті, правових засад, видів, форм та методів адміністративно-правового регулювання діяльності суднових постачальників та визначення суті, правових засад адміністративного нагляду за діяльністю суднових постачальників. У результаті здійсненого дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій, рекомендацій, спрямованих на досягнення постачальної мети. У ході дисертаційного дослідження зроблено такі висновки: 1. Адміністративно-правове регулювання у сфері діяльності суднових постачальників – це упорядковуючий, цілеспрямований вплив держави на суспільні відносини у сфері організації та діяльності суднових постачальників, межі та сутність якої зумовлені її міжгалузевим характером. 2. Діяльність суднових постачальників є специфічним об’єктом адміністративно-правового регулювання, який є визначальним для забезпечення безпеки мореплавства та для розвитку економіки, формування соціально-орієнтованої держави. Відсутність офіційного визначення діяльності суднових постачальників, базового нормативно-правового акта у відповідній сфері відносин негативно впливає на існування, адміністративно-правове регулювання, на весь механізм державного впливу на сферу діяльності суднових постачальників. 3. Визначено, що діяльність суднових постачальників як самостійний об’єкт адміністративно-правового регулювання – це підгалузь транспортної галузі, до складу якої входять підприємства, діяльність яких пов’язана з постачанням суднових запасів на морські та річкові судна каботажного або закордонного плавання, наданням послуг з перевірки (огляду, переосвідчення, обслуговування та ремонту) суднових запасів. 4. Визначено, що судновий постачальник – це суб’єкт господарювання, який входить до складу морського та річкового транспорту та за договором суднового постачання здійснює суднове постачання на морські (річкові) судна каботажного або закордонного плавання, надає послуги з перевірки (огляду, переосвідчення, обслуговування, ремонту) суднових запасів. 5. Основними специфічними ознаками діяльності суднових постачальників як об’єкта адміністративно-правового регулювання є: міжгалузевий характер, оскільки діяльність суднових постачальників регулюється не тільки нормами адміністративного, але й господарського, митного і податкового права; комплексний характер, пов’язаний з поєднанням економічної та правової складових, зменшенням обсягу державного втручання, превалюванням на сучасному етапі розвитку економічної складової внаслідок розвитку нових суспільних відносин; взаємозв’язок підприємств – суднових постачальників з великою кількістю інших органів, які здійснюють санітарний, екологічний, ветеринарний, експортний, фітосанітарний, гомологічний, радіаційний контроль за судновим постачанням, що обумовлюється підвищеною небезпекою для життя та здоров’я екіпажу та пасажирів судна, які є кінцевими споживачами суднового постачання. 6. Суднових постачальників можна класифікувати за різними підставами: за порядком призначення – призначені судновласником, фрахтувальником або агентом; за формою власності – державної форми власності та недержавної форми власності; за видами постачання – генеральні суднові постачальники (здійснюють всі види постачання) та спеціальні суднові постачальники (здійснюють окремі види постачання). 7. Враховуючи здобутки вчених-адміністративістів та фахівців у галузі теорії управління, можна запропонувати таке поняття методу адміністративно-правового регулювання у сфері діяльності суднових постачальників як сукупність різноманітних способів, прийомів та засобів здійснення безпосереднього й цілеспрямованого впливу державних органів (посадових осіб) у встановлених межах і відповідній формі на діяльність суднових постачальників України. 8. Суднове постачання на судно – це товари або предмети, які постачаються на судна для використання виключно судном, екіпажем та пасажирами, незалежно від того, продаються на судні ці товари чи ні. Запаси, призначені для споживання на судні – це товари або предмети, які знаходяться на судні та використовуються виключно судном, екіпажем та пасажирами, незалежно від того, продаються на судні ці товари чи ні. 9. Суднове постачання можна класифікувати за ознакою призначення суднового постачання: навігаційне постачання, рятувальне постачання, якірне, швартове, буксирне, вантажне постачання та ін. В основі поділу суднового постачання може перебувати суб’єкт споживання суднових запасів. Так, виокремлюються суднове постачання для екіпажу та пасажирів (напої, їжа, одежа та ін.) та суднове постачання для самого судна (двигун, запасні частини, паливо та ін.). Наступною ознакою поділу є споживність суднових запасів. Розрізняються суднові запаси, що споживаються (їжа, фарба, паливо та ін.) та такі, що не споживаються в процесі експлуатації судна (канати, радіотехнічні пристрої та ін.). Поділ запасів споживання може відбуватися за ознакою обов’язкової наявності на судні. Так, відповідно до міжнародних конвенцій, що стосуються безпеки судноплавства, на судні повинні обов’язково бути присутніми рятувальні засоби, відповідне радіообладнання, засоби пожежогасіння та ін. Тому запаси споживання можна поділити на обов’язкові та факультативні – такі, що можуть бути відсутніми на судні без загрози безпеці судноплавства. 10. Стосовно діяльності суднового постачальника державні органи здійснюють адміністративний нагляд, який є видом державної управлінської діяльності, що здійснюється спеціальними органами державної виконавчої влади щодо організаційно непідпорядкованих суб’єктів господарювання – суднових постачальників з приводу виконання ними вимог чинного законодавства щодо постачання суднових запасів з використанням заходів адміністративного примусу. 11. Пропонується внести зміни до: Закону України „Про Єдиний митний тариф”, яким передбачити єдиний підхід до нарахування мита на суднове постачання як для українських, так і іноземних суден; наказу Міністерства аграрної політики України № 32 від 19.04.2005 р. „Про затвердження правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов’язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду”. Пункт 4 вищезазначеного Наказу необхідно доповнити положенням: „Товари, що постачаються на морські та річкові українські та іноземні судна закордонного плавання, як запаси споживання у митному режимі ЕК 10 ЗС за заявкою капітана (уповноваженої особи) судна, що були закуплені на ринках, у магазинах або безпосередньо у виробників, супроводжуються тільки ветеринарними довідками”; наказу Міністерства аграрної політики України № 414 від 23.08.2005р. „Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів”. Необхідно наказ доповнити пунктом: „Вантажі, що постачаються на морські (річкові) українські судна закордонного плавання та іноземні судна, як запаси споживання у митному режимі ЕК 10 ЗС за заявкою капітана (уповноваженої особи) судна, що були закуплені на ринках, у магазинах або, безпосередньо у виробників, не підлягають фітосанітарному контролю”; наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 204 від 08.09.1999 р. „Про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць”. Необхідно наказ доповнити положенням про звільнення суднового постачання від проходження екологічного контролю; чинного законодавства або видати окреме розпорядження (наказ), яким звільнити суднове постачання від необхідності проходження гомологічного контролю та отримання дозволу на експорт. 12. Зроблено висновок про те, що необхідно прийняти нормативно-правовий акт, який визначить особливості митного оформлення суднових запасів, необхідних на торговельному судні та спростить існуючий порядок митного контролю та оформлення суднового постачання. 13. У зв’язку з неможливістю встановити норми споживання для всіх суден, пропонується дозволяти митне оформлення товарів, які є судновим постачанням, за заявкою капітана. Заявку капітана слід вважити документом, який визначає норми постачання, необхідні для судна. |
