У дисертації здійснено вирішення наукового завдання щодо розробки пропозицій по вдосконаленню адміністративно-правової профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму та їх впровадженню в нормативне регулювання і практичну діяльність (Акти впровадження: від 06.12.2007 № 4078, від 05.06.2008 № 02/408–368, від 24.07.2008 № 9/7800, від 13.11.2008 № 4/9369). Систематизація отриманих результатів дозволила сформулювати низку підсумкових узагальнень щодо мети і завдань дослідження. Основними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки. Дитячий дорожньо-транспортний травматизм – це сукупність усіх випадків ушкоджень у дітей (осіб віком до 18 років), шо нанесені їм зовнішніми і внутрішніми частинами транспортного засобу, який рухається, в умовах і місцях (вулиця, дорога, автомагістраль, двір і т.д.), що вимагає дотримання ПДР учасниками дорожнього руху. Адміністративно-правова профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму – це комплексна нормативно визначена діяльність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, освіти та охорони здоров’я формально визначеного кола суб’єктів профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму, наділених відповідною компетенцією щодо убезпечення неповнолітніх учасників дорожнього руху, навчання їх безпечному поводженню на дорозі, усунення факторів, що детермінують дорожньо-транспортний травматизм. Профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму здійснюється у загальному та індивідуальному видах. Суб’єктами профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму є державні та недержавні структури, що на виконання свої завдань здійснюють діяльність (беруть участь) щодо забезпечення безпеки дітей у дорожньому русі, діючи з іншими суб’єктами профілактики у взаємодії або підпорядкуванні. Особливість діяльності ДАІ у профілактиці дитячого дорожньо-транспортного травматизму полягає у компетенції: контролю за дотриманням норм, що стосуються безпеки неповнолітніх у дорожньому русі, всіма організаціями, незалежно від їхньої відомчої приналежності і форми власності; здійснення розпорядницьких дій безпосередньо у процесі дорожнього руху; безпосередньої участі у проведенні профілактичних заходів. Для ефективності та послідовності дій удосконалення системи профілактики ДДТТ доцільно розділити на шість етапів, які мають бути відбиті у відповідній державній програмі. Доповнити Закони України «Про дорожній рух» та «Про освіту» новими статтями 201 «Профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму» та 241 «Організація в системі освіти навчання дітей безпечному поводженню на дорозі та в транспорті, профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму» відповідно. Частину 4 статті 20 Закону України «Про дорожній рух» викласти у наступній редакції: «прищеплення дітям навичок безпечної поведінки на дорогах розпочинається у дошкільних закладах з трирічного віку...». До статті 6 «Право на життя та охорону здоров’я» Закону України «Про охорону дитинства» після абзацу «З цією метою держава вживає заходів щодо:» додати «забезпечення безпечної участі неповнолітніх у дорожньому процесі». До статті 5 «Організація охорони дитинства» Закону України «Про охорону дитинства» після абзацу «Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують:» додати «організацію та проведення заходів профілактики побутового, дорожньо-транспортного травматизму серед неповнолітніх». До статті 32 «Повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту» Закону України «Про місцеве самоврядування» в абзаці «власні (самоврядні) повноваження» додати такі підпункти: «контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів, пов’язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням; здійснення та фінансування заходів, пов’язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму». До статті 22 «Повноваження в галузі науки, освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім’ї та молоді» Закону України «Про місцеві державні адміністрації» додати такий підпункт: «організація та фінансування заходів, пов’язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму». До частини 1 статті 12 «Повноваження Міністерства освіти України та міністерств і відомств України, яким підпорядковані навчальні заклади» Закону України «Про освіту» додати: «бере участь в організації та проведенні заходів, пов’язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму». Включити до змісту Базового компоненту дошкільної освіти вимогу щодо прищеплення дітям з трирічного віку навичок безпечної поведінки на дорогах. Внести відповідні доповнення до статті 23 «Вимоги до змісту дошкільної освіти, його реалізація» Закону України «Про дошкільну освіту». У статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення окремими частинами передбачити відповідальність батьків та осіб, що їх заміщують за порушення дітьми ПДР, а також за порушення дітьми ПДР, що призвело до ДТП з встановленням більш суворих санкцій. Доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 1282, яка б установлювала відповідальність посадових осіб державних органів, установ, закладів за неналежне виконання обов’язків щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму. На вдосконалення правового регулювання відносин та уніфікації нормативно-правових актів у сфері профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму запропоновано проект Положення про профілактику дитячого дорожньо-транспортного травматизму, розроблений з урахуванням проведеного дослідження. Підпункт «в» пункту 2.3 Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306) викласти у наступній редакції «на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки, дитячі утримуючі пристрої), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки, а також дітей дошкільного віку без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу». До основних завдань Координаційної ради з питань безпеки дорожнього руху (пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року № 388) додати таке: «визначення пріоритетних напрямків забезпечення безпеки неповнолітніх учасників дорожнього руху; координація діяльності органів виконавчої влади щодо профілактики ДДТТ; ініціювання, підготовка або участь у підготовці та сприяння реалізації цільових програм на території країни з питань профілактики ДДТТ». До картки обліку ДТП та інструкції з її заповнення, затверджених наказом МВС України від 28.12.2005 № 1242 внести такі доповнення: пункт 5 загальних положень викласти у редакції: «картки в паперовій формі і схеми ДТП до них складаються у двох примірниках, а у випадку травмування або загибелі дитини – в трьох. Один примірник зберігається в міськрайорганах внутрішніх справ чи підрозділах ДАІ МВС України, на території обслуговування яких трапилася ДТП, а другий – в управлінні (відділі) ДАІ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях та місті Севастополі. У випадку складання третього примірника, вони накопичуються в окремій картотеці у відділі (відділенні профілактичної роботи управління (відділу) ДАІ області»; графи розділу 2.6. «Відомості про потерпілих» у випадку, якщо потерпілими є дитина, заповнювати червоним кольором; у підпункті 2.6.7. поле «Ремінь безпеки, шолом» доповнити словами «дитячий утримуючий пристрій», а для пішоходів, велосипедистів та мопедистів – «наявність світловідбиваючих елементів в обладнанні або на одязі». Внести доповнення до Типового положення про управління, відділи Державної автомобільної інспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом МВС України від 5 грудня 2007 року № 458: підпункт 2 пункту 7.23. «Узгоджує:» викласти у такій редакції: «схеми маршрутів та розклади руху автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів, під час обласних та міжобласних (у межах області) перевезень, а також організованих груп дітей»; додати пункт 7.45. «спільно з органами місцевого самоврядування, юридичними особами та іншими організаціями здійснює заходи із профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму». | 