У висновках викладаються підсумки дослідження, формулюються найважливіші результати та пропозиції. Дослідження в рамках дисертації адміністративно-деліктних правовідносин, що виникають при зловживанні монопольним становищем на ринку, а також змісту адміністративно-деліктних норм, якими передбачена відповідальність керівників (розпорядників кредитів) підприємств-монополістів (об’єднань, господарських товариств) та підприємців за монополістичні зловживання, які регулюються ст. 166-1 КупАП, дозволяє сформулювати такі висновки: 1. Адміністративно-правова кваліфікація – це логічний пізнавальний процес, вивчення суті якого має важливе теоретичне, дидактичне та прикладне значення. При з’ясуванні сутності явища кваліфікації адміністративного проступку та формулюванні відповідної дефініції в дисертації підкреслюється необхідність виходити із загального розуміння кваліфікації як єдності двох взаємопов’язаних сутностей: - певного логічного процесу пізнання юридичної суті вчиненого у реальному житті протиправного посягання; - кінцевого судження, яке є юридичною оцінкою делікту і виражається у визначені належної адміністративно-правової норми (норм) – вказівці статті, її частини чи пункту адміністративного закону, які передбачають відповідальність за вчинене. Спираючись на результати аналізу дефініцій поняття кваліфікації проступку, наданих авторитетними науковцями різних галузей права, автор пропонує під кваліфікацією адміністративного проступку розуміти встановлення і процесуальне закріплення тотожності юридично значущих ознак посягання ознакам делікту, передбаченого адміністративним законодавством. 2. Аналіз вітчизняного законодавства показує, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем сьогодні є предметом двох видів юридичної відповідальності: господарсько-правової та адміністративної. Узагальнення сучасного стану юридичної відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку дозволило обгрунтувати конкретні пропозицій по усуненню виявлених в процесі дослідження перешкод для системної і безпомилкової кваліфікації адміністративно-деліктних зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. 3. На основі дослідження юридичного складу адміністративних проступків, пов’язаних із зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, запропоновано винести за межі складу зазначеного делікту ознаки, які характеризують суб’єктивну сторону посягання. 4. Аналіз норм вітчизняного конкурентного законодавства, статистичних даних, результатів соціологічних заходів (опитувань, анкетувань) та іншого емпіричного матеріалу дозволяє зробити висновок про недосконалість правових і методичних засад адміністративно-правової кваліфікації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Серед основних негативних чинників, які зумовлюють неправильну кваліфікацію монопольних зловживань і низькі показники застосування кореспондуючих адміністративно-деліктних норм, варто виділити: 1) неузгодженість норм, які встановлюють господарську та адміністративну відповідальність за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: ст. 166-1 КУпАП та ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”; 2) вади юридичної техніки викладення окремих норм конкурентного законодавства: використання у їх змісті невизначених та неконкретних оціночних понять, випадки тавтології тощо; 3) слабке методичне забезпечення адміністративно-правової кваліфікації монопольних зловживань: брак офіційних рекомендацій для уповноважених суб’єктів кваліфікації щодо здійснення ними юридичної оцінки зловживань монопольним становищем, недосконалість окремих положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища на ринку (затвердженої наказом АМКУ) та ін.; 4) відсутність належного контролю за фіксацією адміністративно-деліктних монопольних зловживань, а також за розслідуванням відповідних адміністративних справ; 5) низький професійний рівень суб’єктів попередньої адміністративно-правової кваліфікації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. 5. З метою усунення окреслених перешкод для системної і безпомилкової кваліфікації адміністративно-деліктних зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, у роботі пропонується здійснити такий комплекс заходів: статтю 166-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення викласти у редакції: “Стаття 166-1. Зловживання домінуючим становищем на ринку. Зловживання домінуючим становищем на ринку, зокрема: встановлення монопольно високих або монопольно низьких цін; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод без об’єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; необґрунтоване припинення або скорочення виробництва, обмеження ринків або технічного розвитку; часткова або повна відмова від придбання чи реалізації товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту; необґрунтоване обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку); усунення з ринку інших суб’єктів господарювання, а також будь-які інші дії суб’єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємства (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі …”; внести зміни до Господарського Кодексу України, зокрема ст. 29 викласти у редакції: “Стаття 29. Зловживання домінуючим становищем на ринку. Зловживанням домінуючим становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; – назву Розділу 28 викласти у редакції: “Юридична відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства”; – назву ст. 251 викласти у редакції “відповідальність суб’єктів господарювання – юридичних осіб за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства”; – ст. 251 доповнити частиною 3 такого змісту: “За порушення адміністративно-монопольного законодавства до суб’єктів господарювання – юридичних осіб також можуть застосовуватись інші санкції, передбачені законом”; внести до Закону України “Про захист економічної конкуренції” такі зміни: – п. 5 ст. 12 викласти у редакції: “Домінуючим вважається також становище кожного з кількох суб’єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка двох або трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків; сукупна частка чотирьох або п’яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків – і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті”; – ч. 1 ст. 13 викласти у редакції: “1. Встановлення монопольно високих або монопольно низьких цін”; – ч. 4 ст. 13 викласти у редакції: “4. Необґрунтоване припинення або скорочення виробництва, обмеження ринків або технічного розвитку”. 6. Запровадити річне планування занять з професійної підготовки працівників Антимонопольного комітету України. У відповідні плани занять необхідно включити теми з актуальних питань кваліфікації монопольних зловживань, наприклад: “Юридична відповідальність за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку”; “Практичні проблеми встановлення суб’єкта зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку”; “Практичні проблеми встановлення об’єктивної сторони зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку”. |
