В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності, підстав та процедур адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції, а також шляхів її удосконалення. Дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі: 1. Адміністративну діяльність органів внутрішніх справ визначено як специфічну, урегульовану нормами адміністративного права виконавчо-розпорядчу, підзаконну державно-владну діяльність, яка спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу з правопорушеннями. 2. Адміністративно-юрисдикційна діяльність дільничних інспекторів міліції розглядається як урегульована нормами адміністративного права специфічна форма їх адміністративної діяльності, пов’язана з розглядом та вирішенням по суті підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення, а також із здійсненням інших адміністративно-юрисдикційних дій забезпечувального характеру. 3. Зважаючи на тенденції розвитку законодавства про адміністративні правопорушення, підтримано думку про доцільність законодавчого запровадження такого виду протиправних діянь як кримінальні проступки, поряд із злочинами і адміністративними проступками. Розмежування кримінальних та адміністративних проступків варто провести з урахуванням ступеня їх суспільної шкоди, виду об’єкта правопорушення, об’єктивної сторони правопорушення, суб’єкта юрисдикції, суб’єкта правопорушення, суворості та виду стягнень, що накладаються за їх вчинення. 4. Підстави адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції розглядаються в кількох аспектах – як нормативні підстави, тобто наявність законодавчого визначення повноважень щодо її здійснення, фактичні, якими є наявність адміністративних проступків, розгляд справ про які віднесено до повноважень дільничного інспектора міліції, і процесуальні підстави, до яких належить одержання інформації про вчинення проступку. 5. В результаті аналізу адміністративно-юрисдикційних повноважень дільничних інспекторів міліції зроблено висновок про те, що доцільно наділити їх правом розглядати більшу кількість справ про адміністративні правопорушення, що дозволило б спростити і значно прискорити процедуру притягнення порушника до адміністративної відповідальності, тобто реалізовувати саме адміністративний порядок відповідальності. 6. З метою підвищення ефективності юрисдикційної діяльності дільничного інспектора запропоновано віднести до його компетенції розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 176, ч.1 ст. 154, ст. 180, ст. 173 КпАП. На думку дисертанта, до юрисдикції дільничних інспекторів міліції слід віднести розгляд справ також про інші адміністративні правопорушення, вчинені на його дільниці, врахувавши при цьому, що дільничний інспектор має право накладати стягнення лише у вигляді попередження або штрафу. Зважаючи на викладене, доцільно було б внести відповідні зміни до ст. 222 КпАП. 7. Характеризуючи окремі процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції, звернуто увагу на недосконалість визначення назв стадій провадження в справах про адміністративні правопорушення становить. Запропоновано власний варіант назви початкової стадії цього провадження – “порушення справи про адміністративний проступок та здійснення попередніх дій”. 8. Оскільки в законодавстві про адміністративні правопорушення на сьогодні види приводів порушення справи не закріплені, пропонується визнати такими: звернення (письмові або усні) громадян; повідомлення посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; повідомлення засобів масової інформації; повідомлення об’єднань громадян; безпосереднє виявлення проступку уповноваженою посадовою особою. Запропоновано також закріпити в КпАП України види дій, які свідчать про порушення справи про адміністративний проступок. 9. Сформульовано ряд пропозицій щодо удосконалення правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції, зокрема, на думку дисертанта: – в КпАП України необхідно чітко визначити предмет доказування, загальний порядок призначення і проведення експертизи, взяття проб і зразків для її проведення; – оскільки переважна більшість адміністративних справ (приблизно 80 %) розслідується протягом трьох діб з моменту одержання інформації про проступок, саме такий термін доцільно закріпити як єдиний термін з’ясування обставин по справі. У разі потреби, як виняток, розслідування може бути закінчено протягом десяти і більш днів; – необхідно розширити права дільничного інспектора щодо накладення штрафу та оформлення попередження на місці вчинення правопорушення; – для справ про адміністративні проступки доцільно передбачити єдиний строк розгляду – 7-10 днів з моменту одержання протоколу та інших матеріалів справи відповідним органом чи посадовою особою. Єдиний виняток мають становити справи про правопорушення, за які передбачено можливість застосування адміністративного затримання до розгляду справи. 10. В удосконаленні адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції визначено п’ять шляхів (напрямків): – перший напрямок полягає в удосконаленні законодавства про адміністративні правопорушення; – другий шлях пов’язаний з підвищенням професіоналізму дільничних інспекторів міліції; – третій шлях пов’язаний з вирішенням організаційних і організаційно-технічних питань, які дозволили б вивести статус та працю дільничного інспектора міліції на рівень, відповідний вимогам часу; – зміст четвертого шляху становлять заходи щодо посилення контролю за адміністративно-юрисдикційною діяльністю міліції; – п’ятий шлях – загально-соціальний, який полягає у підвищенні статусу та авторитету дільничного завдяки збільшенню його повноважень, в тому числі адміністративно-юрисдикційних. |