Бугайчук Костянтин Леонідович. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2002. - 243 арк. - Бібліогр.: арк. 184-204.
Анотація до роботи:
Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2002.
Дисертацію присвячено аналізу сутності адміністративнoго проступку, та організаційно-правових заходів їх профілактики.
В роботі досліджено поняття адміністративного проступку як соціального та правового явища, його місця серед інших правопорушень, також визначено сутність складу адміністративного проступку його структуру та значення. В дисертаційному дослідженні проаналізовано причини вчинення адміністративних проступків та умов, що їм сприяють. Також досліджено особу, яка вчинила адміністративний проступок та її протиправну поведінку. Дається детальне дослідження профілактики адміністративних проступків, її змісту та видів. Визначаються головні заходи щодо профілактики адміністративних проступків.
В роботі автор формулює пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у відношенні діяльності по профілактиці адміністративних проступків. Зокрема дисертантом представлені до розгляду “Концепція діяльності органів внутрішніх справ по профілактиці адміністративних проступків”, Концепція проекту Закону “Про основи державної системи профілактики адміністративних проступків” та безпосередньо Проект Закону України “Про основи державної системи профілактики адміністративних проступків” для подальшого законодавчого закріплення.
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на визначення сутності адміністративного проступку, його місця серед інших видів правопорушень, причин вчинення адміністративних проступків та умов, що їм сприяють, а також питань щодо сутності та змісту діяльності по профілактиці адміністративних проступків та основних напрямків щодо її вдосконалення. Основні з них такі:
В підсумку про розмежування понять “адміністративний проступок” та “адміністративне порушення” можна сказати наступне: адміністративним правопорушенням слід вважати будь-яке порушення норм адміністративного права, тоді як адміністративний проступок є протиправне вчинення діянь, за які законодавством передбачено накладення адміністративного стягнення. Доцільно застосувати при визначенні цього явища термін "адміністративний проступок", а не користуватися двома термінами, як це має місце в чинному КУпАП.
Адміністративний проступок має свої специфічні ознаки: суспільна шкідливість, протиправність, винність, карність. Адміністративний проступок - суспільно шкідлива, протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на права і свободи громадян, права і законні інтереси юридичних осіб, власність, громадський порядок і громадську безпеку, встановлений порядок діяльності державних органів та установ і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, відрізняється від злочину перш за все суспільною шкідливістю, та від дисциплінарного проступку, поняття якого ми сформулювали, як протиправне порушення трудової або службової дисципліни, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні трудових або службових обов’язків, які визначаються чинним законодавством України, за своїм змістом.
Глава 14 КУпАП потребує подальшого вдосконалення та поділення на дві глави: Адміністративні проступки, що посягають на громадський порядок; Адміністративні проступки, що посягають на громадську безпеку.
Причини вчинення адміністративних проступків та умови, що їм сприяють мають бути поділені на об’єктивні та суб’єктивні. Окрім цього недоліки у роботі правоохоронних органів мають бути приписані до суб’єктивних умов вчинення адміністративних проступків та поділені на: які залежать від органу та які не залежать від органу. Остання група, в свою чергу, повинна бути поділена на: які залежать від системи, в рамках якої діє орган (підрозділ) та які лежать за межами можливостей даної системи де працює правоохоронний орган.
При вивченні особи, що вчинила адміністративний проступок ми повинні спиратися на визначення, яке ми вивели в результаті нашого дослідження. Особа, що вчинила адміністративний проступок - це сукупність біологічних, психологічних, соціальних та інших ознак і зв’язків людини, яка винна в вчиненні діяння, забороненого КУпАП України, тобто вчинила систему дій, заборонених адміністративним законом, та спрямованих на реалізацію спільного для них мотиву та на досягнення спільної цілі.
До адміністративної деліктності неможливо примінити термін “попередження”, бо попередити можна тільки явище, якого не існує. Адміністративна деліктність існує об’єктивно, тому її не можна попередити, а з нею можна тільки боротися, долати, зводити на нуль. Тому про профілактику адміністративних проступків можна говорити відповідно до всієї їх сукупності. Тобто треба не допускати негативних змін у цьому явищі, (просто говорячи збільшення), а намагатися викорінювати його.
Профілактика адміністративних проступків має поділятися на такі види: загальносоціальна профілактика, спеціальна профілактика (загальна спеціальна профілактика, профілактика окремих видів адміністративних проступків та “фонових явищ”, індивідуальна профілактика).
Індивідуальна профілактика адміністративних проступків має складатися з наступних стадій: а) доделіктна профілактика (її завдання не допустити формування у особи антигромадської спрямованості на вчинення адміністративних проступків та інших правопорушень); б) припинення вчинення адміністративного проступку на стадії приготування або замаху; в) профілактичні міри по факту вчиненого адміністративного проступку (вони, насамперед, пов’язані із призначенням адміністративного стягнення); г) профілактичні міри після вчинення адміністративного проступку (ці заходи спрямовані на недопущення та усунення факторів, які сприяли вчиненню попереднього адміністративного проступку).
На основі вищезазначеного, в КУпАП ввести статтю “Замах або приготування до вчинення адміністративного проступку.”
Потребує вдосконалення державна система профілактики адміністративних проступків та діяльність певних суб’єктів держави щодо здійснення цієї діяльності.
Дисертантом представлені до розгляду “Концепція діяльності органів внутрішніх справ по профілактиці адміністративних проступків”, концепція проекту Закону “Про основи державної системи профілактики адміністративних проступків” та безпосередньо Проект Закону України “Про основи державної системи профілактики адміністративних проступків” для подальшого законодавчого закріплення.
Публікації автора:
Бугайчук К.Л. Відмежування адміністративних проступків від інших правопорушень // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. - С. 54-58.
Бугайчук К.Л. Особа порушник норм адміністративного права та його протиправна поведінка // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 18 - С. 35-40.
Бугайчук К.Л. Щодо сутності та системи профілактики адміністративних проступків // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 19 - С. 314-321.
