У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо з’ясування сутності та особливостей матеріального та процесуальних аспектів адміністративної відповідальності за порушення норм земельного законодавства. На підставі дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративної відповідальності за порушення норм земельного законодавства. 1. Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у сфері земельного законодавства є адміністративний проступок, який порушує норми земельного законодавства. 2. До ознак, що характеризують адміністративні проступки у сфері земельного законодавства, належать: а) здійснюються як у формі дії, так і бездіяльності; б) пов’язані з порушенням вимог земельного законодавства; в) є суспільно небезпечними діяннями; г) є винними діяннями і можуть здійснюватися як умисно, так і необережно; д) є караними діяннями; е) завжди пов’язані із землею. Під адміністративним проступком у галузі земельного законодавства запропоновано розуміти суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння, пов’язане із землею, яке порушує вимоги земельного законодавства, здійснюється деліктоздатною особою (фізичної або юридичною) у формі дії чи бездіяльності та за яке передбачена адміністративна відповідальність. 3. Встановлено, що відносини щодо використання та охорони земель є родовим об’єктом адміністративного проступку у сфері земельного законодавства. За видовим об’єктом адміністративні проступки в галузі земельного законодавства поділяються на два види: а) проступки у сфері управління земельним фондом; б) проступки, пов’язані з невиконанням вимог щодо використання земель. Безпосередній об’єкт адміністративного проступку у сфері земельного законодавства – це суспільні відносини, на які посягає конкретний проступок та яким завдається шкода чи яким може бути завдана шкода. 4. Кваліфікуюче значення для адміністративних проступків у галузі земельного законодавства мають лише такі ознаки об’єктивної сторони, як протиправне діяння (діяльність чи бездіяльність); шкідливі наслідки; причинний зв’язок між шкідливими наслідками та протиправним діянням (у проступках з матеріальним складом); час; спосіб та засоби вчинення адміністративного проступку. 5. Суб’єктом адміністративних проступків у сфері земельного законодавства є повнолітні та осудні фізичні особи, а також спеціальні суб’єкти, які мають специфічні властивості, наявність яких дозволяє цих осіб притягнути до адміністративної відповідальності за конкретною статтею. Спеціальні ознаки, що характеризують суб’єкта адміністративних проступків у галузі земельного законодавства, можна поділити на дві групи: 1) ознаки, що характеризують зв’язок суб’єкта проступку з предметом правопорушення (землевласник, землекористувач, орендатор, концесіонер та ін.); 2) ознаки, пов’язані з особливостями трудової діяльності та службового становища особи (наприклад, посадова особа). Для вдосконалення та ефективності здійснення адміністративної відповідальності пропонується: розширити коло суб’єктів за рахунок юридичних осіб та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності; кодифікувати деліктне законодавство щодо юридичних осіб; врегулювати механізм притягнення до відповідальності; визначити види стягнень, які можуть застосовуватися до юридичних осіб та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності 6. Провадження у справах про адміністративні проступки в галузі земельного законодавства складається з чотирьох стадій: адміністративне розслідування; розгляд справ; перегляд справ; виконання рішень у справах. Стадія розслідування справ про адміністративні проступки в галузі земельного законодавства має свої особливості (наприклад, існування приписів компетентних посадових осіб про усунення наслідків правопорушення, порядок розслідування регулюється підзаконними нормативними актами тощо) та недоліки (дублювання повноважень компетентних органів, відсутність строків адміністративного розслідування та чітких вказівок у КУпАП щодо суб’єктів, які вправі складати протоколи про адміністративні правопорушення). 7. Враховуючи ймовірні перспективи розвитку законодавства про адміністративну відповідальність, обґрунтовується доцільність збереження в системі органів, що вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення, органів державної виконавчої влади, які безпосередньо здійснюють контроль у сфері використання та охорони земель. 8. Підставами перегляду справ про адміністративні правопорушення в галузі земельного законодавства є: 1) подання скарги (ст. 287 КУпАП) та 2) протесту прокурора (ст. 290 КУпАП). Для вдосконалення правового забезпечення оскарження справ про адміністративні правопорушення у сфері земельного законодавства пропонується: а) доповнити положення ст.. 287 КУпАП, зазначивши як суб’єктів оскарження захисника та законних представників; б) вирішити питання щодо надання можливості суб’єкту оскарження оскаржувати також постанову суду. 9. За вчинення адміністративних проступків у сфері земельного законодавства лише передбачено штраф. Водночас пропонується закріпити у Земельному кодексі України перелік стягнень, що можуть бути застосовані до юридичних осіб. 10. Для вдосконалення правового забезпечення адміністративної відповідальності за порушення норм земельного законодавства пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема: а) доповнити статтями 53-4 «Порушення порядку або строків надання інформації державного земельного кадастру» та 53-5 «Порушення правил зберігання, умисне або необережне знищення земельно-кадастрових документів»; б) ч. 1 ст. 255 доповнити положеннями такого змісту: центрального органу виконавчої влади в галузі екології та природних ресурсів України (ст. 52-54 ); органи лісового господарства (ст. 52, 53, 53-1, 54-56, 69); органи земельних ресурсів (ст. 52-56); органи виконавчої влади з питань аграрної політики (ст. 52-54, 55); ч. 1 ст. 287 викласти в такій редакції: «Постанову у справі про адміністративні правопорушення можуть оскаржити особа, стосовно якої її винесено, потерпілий, а також їх законні представники і захисник.»; ст. 288 доповнити абз. 8 такого змісту «Скарга, повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові особи, яка оскаржує постанову у справі; фактичне місце проживання; відомості щодо постанови, яка оскаржується (номер, дата винесення, посада особи, яка наклала стягнення); мотиви, з яких особа звернулася зі скаргою; ч. 2. ст. 238-1 доповнити словами: «а також начальником держземінспекції, та його заступниками, керівниками та їх заступниками, територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та іншими керівниками структурних підрозділів Держземінспекції»; ч. 2. ст. 296 викласти в такій редакції «У разі закриття справи про адміністративні правопорушення уповноважені органи (посадові особи) зобов’язані роз’яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і вжити необхідних заходів щодо відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу. Підстави і порядок відшкодування шкоди визначаються законодавством України; ч. 1 ст. 295 після слів «…В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання» доповнити словосполученням «замовленим листом, за рахунок одержувача»; ч. 3 статті 307 викласти в такій редакції: «Штраф, накладений за здійснення адміністративного правопорушення, вноситься правопорушником в установу комерційного банку...». | 