Анотація до роботи:

Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Україна, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам адміністративної відповідальності юридичних осіб. Зокрема, досліджено поняття адміністративної відповідальності юридичної особи та особливості складу адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності юридичних осіб. Також в роботі вивчено практичні проблеми застосування заходів адміністративної відповідальності до юридичних осіб.

В дисертації розглянуто історичний аспект, а також здійснено порівняльно-правовий аналіз адміністративної відповідальності юридичних осіб.

В ході дослідження вивчені зміст та види заходів адміністративної відповідальності, які застосовуються до юридичних осіб. А також визначені особливості накладення стягнень на юридичних осіб та механізм досягнення мети адміністративного покарання.

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, формулюються рекомендації щодо їх наукового і практичного застосування у сфері адміністративної відповідальності юридичних осіб.

Результати дослідження можна викласти у наступних концептуальних висновках:

1. В ході дослідження визначені специфічні ознаки адміністративної відповідальності юридичних осіб:

- адміністративна відповідальність юридичної особи, не переслідує мети компенсації матеріального збитку нанесеного державі;

- адміністративне правопорушення з боку юридичної особи є єдиною підставою настання адміністративної відповідальності, тобто юридичною особою порушене зобов'язання перед державою в цілому, невиконано державний обов'язок, а шкода заподіяна державним інтересам;

- адміністративна відповідальність юридичних осіб реалізується, як правило, у формі грошового штрафу. У цих випадках адміністративне стягнення спрямоване на матеріальні активи, кошти юридичної особи;

- адміністративна відповідальність юридичних осіб не обмежується застосуванням адміністративних стягнень із метою покарання, навпроти, вона носить двоїстий характер: одна сторона відповідальності – це застосування властиво адміністративних стягнень із метою покарання, державного осуду винного суб'єкта, відновлення соціальної справедливості, друга сторона – примус юридичної особи, організації до виконання державного обов'язку, від якої воно неправомірно й винне відмовилося.

2. В ході проведеного дослідження, ми дійшли висновку, що адміністративна відповідальність єдина й тому є необґрунтованим її розосередження як по інших галузях права, так і по філософсько-юридичним категоріях позитивної, негативної (ретроспективної) і проспективної відповідальності. Адміністративна відповідальність юридичних осіб співвідноситься з поняттям адміністративного примусу як частина й ціле. У підставі застосування до юридичних осіб заходів відповідальності повинне лежати вчинене або чинене адміністративне правопорушення - винне, протиправне, карне діяння, що представляє шкоду для суспільної безпеки. Будучи частиною комплексу заходів адміністративного примусу адміністративна відповідальність юридичних осіб крім мети державного осуду та покарання має на меті забезпечити виконання юридичною особою запропонованих дій, юридичних обов'язків, вимог уповноважених державних органів під погрозою застосування адміністративних санкцій.

3. У цілому, для всього інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб характерна наступна система адміністративних стягнень:

а) заходи морально-правового характеру у формі попередження;

б) заходи майнового й грошового стягнення у формі штрафу, стягнення вартості товарів і транспортних засобів, конфіскації предметів, що явилися безпосередніми об'єктами здійснення правопорушення;

в) стягнення, спрямовані на обмеження діяльності юридичних осіб, позбавлення їхніх окремих повноважень або позбавлення спеціального права, можуть застосовуватися у формі відкликання (анулювання) ліцензії (дозволу).

4. За суб'єктним складом адміністративної відповідальності можна відзначити наступні особливості:

а) для визнання якої-небудь особи суб'єктом адміністративної відповідальності необхідна наявність в неї адміністративної правосуб'єктності, що складається із правоздатності, дієздатності й адміністративної деліктоспроможності;

б) суб'єктами адміністративної відповідальності є деліктоспроможні юридичні особи, а також структурні підрозділи цих юридичних осіб, створення яких передбачено законодавством;

5. Сукупність об'єктивного (через відношення державного юрисдикційного органа) і суб'єктивного (через відношення колективу, адміністрації юридичного особи-порушника) підходів дозволяє стверджувати, що в науці адміністративного права може існувати комплексне розуміння провини юридичних осіб, що включає в себе об'єктивний і суб'єктивний підходи.

6. Розгляд питання про адміністративну відповідальність юридичних осіб неможливо без розуміння юридичної особи не як «колективного суб'єкта», але як організації, що проявляють властивості індивідуального суб'єкта права, і реалізуючого свою право- і дієздатність за допомогою діяльності власної адміністрації, але залишаючись при цьому повністю самостійним правосуб’єктним учасником правовідносин, що виникають із приводу здійснення адміністративних правопорушень. Реалізація принципу індивідуалізації адміністративного стягнення неможлива без розуміння тієї обставини, що будь-яка організація як володіє правами юридичної особи, так і не володіє ними, повинна розглядатися, у випадку здійснення адміністративного правопорушення, як індивідуальний, самостійний правопорушник. Відповідно, провадження по справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб повинне бути орієнтоване винятково на вирішення адміністративних справ індивідуальних порушників.

7. Відмінною рисою провадження по справах про адміністративні правопорушення, вчинених юридичними особами, є та обставина, що адміністративна юрисдикція відносно організацій здійснюється переважно в позасудовому порядку й на основі кодифікованих актів - кодексів, але з конкретизацією положень останніх у підзаконних нормативних актах. На наш погляд, важливою сучасною рисою провадження по справах про адміністративні правопорушення є те, що існує можливість використання судової процедури, причому не тільки на стадії розгляду справи в інстанціях, але й на стадії безпосереднього виконання актів державних юрисдикційних органів про накладення адміністративних стягнень.

Публікації автора:

1. Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: історико-правовий аналіз // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К.: Вид-во КНУВС, 2006. – № 5. – С. 235-243.

2. Слубський І.Й. Зміст адміністративних стягнень і порядок їх призначення // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К.: Вид-во КНУВС, 2007. – № 3. – С. 253-258.

3. Слубський І.Й. Механізм досягнення мети адміністративного покарання при притягненні до відповідальності юридичних осіб // Право і суспільство. – К., 2007. – № 4. – С. 70-73.

4. Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К.: Вид-во КНУВС, 2007. – № 6. – С. 33-36

5. Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність, як вид юридичної відповідальності: окремі аспекти становлення. // Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності: Збірник матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої створенню Академії управління МВС. – К., 2006. – с.272-275.

6. Слубський І.Й. Поняття й основні ознаки адміністративної відповідальності юридичних осіб. // Адміністративна реформа в Україні: Сучасний стан та шляхи її оптимізації: Тези доп. – К.: Нац. акад. внут. справ України, 2005. – С. 42-43.