У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях права, сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням. 1. Кримінально-виконавча інспекція є складною правовою конструкцією, яка включає в себе цілі, завдання, функції; компетенцію; відповідальність керівників та працівників інспекцій під час здійснення виховного впливу на поведінку осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням та скоїли адміністративні правопорушення в період іспитового строку. Особливості середовища функціонування, її місце, роль та значення в системі органів та установ виконання покарань спонукають підрозділи КВІ ДДУПВП до подальшого вдосконалення адміністративної діяльності як головного суб’єкта здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Саме тому необхідна чітка організація адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, у суворо визначеному правовому полі. 2. Під діяльністю кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням розуміється, система комплексних заходів організаційного та виховного характеру, які спрямовані на проведення індивідуально-профілактичної роботи відносно цієї категорії осіб. Ці заходи спрямовані на підтримання громадського порядку, захист прав і законних інтересів громадян від злочинних та інших протиправних посягань.Особливості організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції у структурі державних органів полягають у проведенні із правопорушниками роботи, спрямованої на формування в них правослухняної поведінки і стимулювання до повернення на життєву позицію, що відповідає суспільним нормам та інтересам. Робота з правопорушниками є найскладнішою і найвідповідальнішою складовою діяльності інспектора кримінально-виконавчої інспекції, а тому вимагає від нього наявності особливих знань, умінь і навичок. 3. Діяльність кримінально-виконавчої інспекції ДДУПВП здійснюється на підставі системи законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів. Відомчим нормативним актам відводиться роль регулювання зовнішньої та внутрішньої організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції з метою підвищення ефективності здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Аналіз нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність кримінально-виконавчої інспекції, свідчить про те, що в широкому розумінні йдеться про систему нормативно-правових актів, які містять норми кримінально-виконавчо-го та адміністративного права України. Це нормативно-правові акти органів влади й управління, які регулюють увесь комплекс суспільних відносин, що виникають з приводу та в процесі адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. 4. Досягненню максимальної ефективності роботи кримінально-виконавчої інспекції щодо визначення підстав відповідальності за порушення порядку відбування адміністративних стягнень у виді громадських та виправних робіт, а також відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням під час іспитового строку, сприятимуть запропоновані нами методичні рекомендації щодо виконання цих видів адміністративних стягнень, які базуються на аналізі чинного законодавства з обов’язковим урахуванням заходів профілактики. Оцінювання діяльності кримінально-виконавчої інспекції має включати ряд послідовних дій: формування завдання; підбір та оцінювання статистичних даних правопорушень; констатація фактів скоєних правопорушень, їх оцінювання та систематизація; обробка статистичних матеріалів; формування висновків і пропозицій. Запропоновано внести зміни до Наказу ДДУПВП від 23.03.07 р. № 55 про затвердження «Положення про школу професійної майстерності персоналу кримінально-виконавчої інспекції» щодо збільшення кількості годин відведених для вивчення «Основ адміністративного права України». 5. З’ясовано організаційно-правові проблеми взаємодії між правоохорон-ними органами та громадськими організаціями щодо засобів впливу на поведінку осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. Отже, доведено, що вплив на поведінку осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, має базуватися на взаємодії правоохоронних органів та громадських організацій. Правильна організація взаємодії підрозділів кримінально-виконавчої інспекції та громадських організацій значною мірою сприятиме створенню ефективної системи профілактики правопорушень з боку осіб, які відбувають покарання, не пов’язані з позбавленням волі. Взаємодія підрозділів кримінально-виконавчої інспекції – це модель організації виховного впливу правоохоронних органів та громадських організацій на осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, що скоїли адміністративні правопорушення під час іспитового строку. 6. Враховуючи досвід зарубіжних країн, зокрема Західної Європи, автором доведено доцільність проведення експерименту із запровадження елементів служби пробації в діяльність кримінально-виконавчої інспекції у плані підготовки матеріалів, які характеризують особу підсудного, запровадження електронного моніторингу засуджених, організації виховної роботи з неповнолітніми засудженими; а також доцільність вивчення та узагальнення досвіду підготовки працівників служб іноземних держав, що виконують покарання, не пов’язані з позбавленням волі, визначення можливостей його використання. Ми вважаємо, що з урахуванням думок та зауважень практичних працівників, науковців, громадських організацій необхідно завершити розробку проекту закону щодо внесення змін у законодавство стосовно впровадження служби пробації. 7. Адміністративна діяльність кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, здійснюється працівниками цього органу, які наділяються певними правами та обов’язками і діють у межах компетенції, встановленої законодавством України. Доведено, що на сьогодні необхідно збільшити чисельність персоналу КВІ до науково обґрунтованого рівня, забезпечити поступове навантаження роботою кожного працівника інспекції в обсягах, якими керується служба пробації європейських держав. До пріоритетних напрямів покращення кадрової політики щодо вдосконалення професійної підготовки керівників та працівників кримінально-виконавчої інспекції ми зараховуємо: - подальший розвиток різних форм співпраці з іншими правоохоронними органами та громадськими організаціями, зокрема з відділами дільничних інспекторів міліції органів внутрішніх справ; - удосконалення нормативно-правової бази адміністративної діяльності працівників кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням; - розробки програми подальшого вдосконалення роботи ДДУПВП з метою створення умов для організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції на засадах служби пробації, підвищення престижу професії працівника кримінально-виконавчої інспекції; - вдосконалення системи професійної підготовки персоналу ДДУПВП та підвищення рівня його соціального захисту, наукового забезпечення діяльності; - утворення вищого навчального закладу з підготовки кадрів для Державного департаменту України з питань виконання покарань. 8. Запропоновано внесення доповнень: а) до п. 1 ст. 10 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» у такій редакції: «Кримінально-виконавча інспекція – орган, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, а також виконує адміністративні стягнення у виді громадських та виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно достроково, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років», що дасть можливість удосконалити організацію адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції; б) до п. 2 ст. 18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» шляхом внесення п.п 9-1 який викласти в такій редакції: «Складати протоколи про адміністративні правопорушення відносно осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням та перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції за невиконання обов’язків, покладених на них судом, а саме: не попросив у публічній чи іншій формі пробачення у потерпілого; виїхав за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; не з’явився без поважних причин до інспекції для проведення реєстрації; не повідомив про зміну місця мешкання, роботи або навчання; не з’явився без поважних причин за викликом інспектора кримінально-виконавчої інспекції; не пройшов курсу лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб»; в) до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом включення статті «Відповідальність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт» такого місту: «Систематичне несвоєчасне подання власни-ком підприємства, установи, організації до кримінально-виконавчої інспекції інформації щодо ухилення порушника від відбування стягнення, ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням цього виду стягнення про кількість відпрацьованих порушником годин, переведення його на інше місце роботи, появу на роботі в нетверезому стані чи в стані наркотичного або токсичного сп’яніння, про порушення громадського порядку тягне накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від двох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на юридичних осіб від дванадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян»; г) до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом включення статті «Відповідальність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт» такого змісту: «Невиконання власником підприємства, установи, організації законних вимог органу, що відає виконанням цього виду стягнення, щодо правильного і своєчасного здійснення відрахувань із заробітку порушника в дохід держави та своєчасного переказу відпрацьованих сум у встановленому порядку; не повідомлення органів, що відають виконанням цього виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення тягне накладення штрафу на громадян у розмірі від двох до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; посадових осіб – від двох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на юридичних осіб – від дванадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян»; д) до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом внесення статті «Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, за невиконання обов’язків, покладених на них вироком суду» такого змісту: «Невиконання особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, обов’язків, які покладені на них судом, а саме: не попросив у публічній чи іншій формі пробачення у потерпілого; виїхав за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; не з’явився без поважних причин до інспекції для проведення реєстрації; не повідомив про зміну місця мешкання, роботи або навчання; не з’явився без поважних причин за викликом інспектора кримінально-виконавчої інспекції; не пройшов курсу лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб – тягне накладення штрафу на громадян у розмірі від двох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян»; е) до Глави 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Протокол про адміністративні правопорушення» шляхом включення статті «Посадові особи органів і установ виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань» про порушення, вчиненні у сфері виконання кримінальних покарань не пов’язаних із позбавленням волі». 9. Підготовлені проекти: - Інструкції про порядок виконання адміністративного стягнення у виді громадських робіт на основі участі правопорушника у суспільно корисній праці; - Інструкції про порядок виконання адміністративного стягнення у виді виправних робіт та здійснення контролю за поведінкою осіб, яким відповідно до постанови суду призначено даний вид стягнення. |
