В дисертації всебічно розглянутий адаптаційний механізм інституційних змін економічної системи і розкрито його вплив на інституціональний розвиток соціально-економічної системи в трансформаційний період. Проведене дослідження дозволило одержати наступні основні наукові результати: 1. Визначено зміст і функції адаптаційного механізму інституційних змін господарської системі. Його представлено як сукупність елементів, стійка взаємодія яких призводить до саморегуляції й саморозвитку інституціональної системи в умовах підбурюючих, або ворожих дій середовища. Формами прояву адаптаційного механізму інституціональних може бути вироблення нових інститутів, адаптація й модифікація інститутів, а також руйнування інститутів. За допомогою цих процесів досягається зниження системних протиріч і відбувається внурішне регулювання інституційної динаміки, необхідне для стійкого відтворення інституційної системи. В умовах активізації міжнародної економічної інтеграції економіки, значення адаптаційного механізму зростає. Інституційна адаптація обумовлює накопичення досвіду освоєння нових інституціональних форм призводить до збільшення інституційного розмаїття. Внаслідок цього, розширяється інформаційний запас інституціональної системи підвищується її імунітет, порушений в умовах трансформації. 2. Розкрито зміст поняття адаптація інститутів - особлива взаємодія інституту із середовищем, що приводить до сполучення його цілей, функцій, змісту з іншими елементами інституціональної системи. Це дозволило охарактеризувати значення інституціональної адаптації у функціонуванні інституціональної системи в трансформаційний період: адаптація сприяє доланню розузгоджень між елементами системи, що сприяє формуванню її цілісних характеристик. 3. Теоретично обґрунтовано, що основним компонентом адаптаційного механізму інституціональних змін виступає адаптаційна поведінка суб'єктів господарювання. На основі систематизації і аналізу способів адаптації суб’єктів зроблено висновок про суперечливий характер її впливу на процес інституціональних змін. Диференціація способів адаптаційної поведінки зумовлена різницею у складі її компонентів - «інформації», «адаптаційного потенціалу», цільовій функції». 4. Дослідження напрямку дії адаптаційного механізму на прикладі інститутів банкрутства, приватизації, акціонерного товариства, деяких інститутів спільного інвестування, товарної біржі дозволило зробити висновок, що на початкових етапах трансформації найчастіше спостерігались такі форми механізму як відторгнення 12 інститутів, модифікація інститутів з повним, або частковим спотворенням їхніх якісних характеристик. Процес адаптації ринкових інститутів відбувався досить повільно. Це негативно впливало на розвиток ринкової системи інститутів, спричиняло підвищення невизначеності господарського середовища й виступало одним із ключових чинників тривалого економічного спаду. 5. Серед причин домінування зазначених форм адаптаційного механізму виділено: деструктивні типи адаптаційної поведінки суб’єктів господарювання, специфічні умови макроекономічного й інституціонального середовища. В свою чергу, перевага деструктивного типу адаптації зумовлена впливом елементів адаптаційного потенціалу, сформованих в інституціональній системі директивної планової економіки («минулий досвід», «рутини»). Фундаментальна інституційна невизначеність, характерна для періоду корінних змін інституційної системи економіки, призводила до посилення їх впливу. Поряд з цим існувало протиріччя між інститутами директивної планової економіки і створюваними ринковими інститутами. В результаті по відношенню до інститутів, які не мали тотожних компонентів у складі адаптаційного потенціалу суб'єктів господарювання, використовувались такі способи адаптації як відторгнення й модифікація зі спотворенням базових функцій 6. Підґрунтя для застосування деструктивних типів адаптації і відповідного напрямку дії адаптаційного механізму створювали умови макроекономічного й інституціонального середовища. Дія адаптаційного механізму спрямована на інтеграцію елементів інституційної системи через збереження й посилення тих зв’язків і відношень, які посилюють структурну і функціональну відповідність її елементів. На початкових етапах перетворень, діяла значна кількість неринкових інститутів, тож вектор адаптаційного механізму був спрямований на зближення з цими елементами. 7. У дисертаційній роботі показано, що в економіці України спостерігається зміна напрямку адаптаційного механізму – більш активно відбувається адаптація інститутів. Причини позитивних змін зумовлені поступовими змінами в адаптаційній поведінці господарюючих суб'єктів, позитивними змінами в макроекономічному й інституційному середовищі, які, у свою чергу, відображають удосконалення інструментів і методів державної економічної політики. 8. Доведена необхідність державного впливу на адаптаційний механізм. Важелем впливу є управління адаптаційною поведінкою господарюючих суб'єктів через корекцію таких компонентів адаптаційної поведінки як «рутини» і «попередній досвід», що має скласти засади для переходу до конструктивних типів адаптації. Здійснення державної політики, спрямованої на упередження деструктивних форм адаптаційного механізму, стимулювання інновацій і подальшої адаптації ринкових інститутів, створює передумови для активізаціїї еволюційного розвитку ринкових інститутів національної економіки, що сприятиме інституційній стабільності і дозволить зберегти внутрішні властивості в умовах активної інтеграції України у світовий соціально-економічний простір. 13 |