Анотація до роботи:

Білик А.Л. Адаптаційно-реадаптаційні закономірності росту, будови і формування кісток скелета тварин з певним типом вегетативної нервової системи в умовах клітинного зневоднення організму (експериментально-морфологічне дослідження). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського" МОЗ України, Тернопіль, 2008.

У роботі вивчені зміни плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи при адаптації до клітинного зневоднення, при тяжкому зневодненні та у реадаптаційний період.

Виявлено, що кістки інтактних щурів з різним типом автономної нервової системи не мають відмінностей.

Адаптація до клітинного зневоднення у плечових кістках проявляється зменшенням росткових зон, розширенням центральних каналів остеонів, зменшенням величини мінерального насичення та підвищенням рівня мікроелементів кісток. Найбільша різниця з контролем є у щурів-парасимпатотоніків, найменша – у симпатотоніків.

Через 42 доби реадаптації після тяжкого клітинного зневоднення парасимпатотонічні тварини мали найвищі показники морфометрії та мінеральної насиченості кісток.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у встановленні закономірностей та нових даних про морфогенез плечових кісток щурів при адаптації до клітинного зневоднення, тяжкому клітинному зневодненні адаптованих тварин та наступній їх реадаптації залежно від функціонального стану автономної нервової системи. Дослідження структури та мінерального складу кісток адаптованих тварин за умов клітинної дегідратації виявило взаємозв’язок між типом домінанти автономної нервової системи та особливостями розвитку адаптаційно-компенсаторних та відновних реакцій. Отримані результати можуть слугувати основою для розробки нових методів профілактики і корекції порушень в кістковій тканині в осіб, що перенесли дегідратаційний синдром.

1. Гістологічна структура компонентів плечової кістки інтактних тварин з різним типом автономної нервової системи, а також їх морфометричні параметри і хімічний склад не мають статистично достовірної різниці.

2. Після завершення циклу адаптації до клітинного зневоднення у піддослідних щурів з різним типом автономної нервової системи спостерігали однотипні процеси структурної перебудови епіфізарної хрящової пластинки, губчастої та компактної речовини плечових кісток, що виражалися зменшенням морфометричних показників усіх структурних складових на тлі збільшення основних остеотропних мікроелементів. Максимальні зміни зафіксовані в групі парасимпатотонічних тварин, мінімальні – у симпатотоніків. Ширина епіфізарного хряща стала меншою за показники контролю у тварин-симпатотоніків на 9,67 %, нормотоніків – на 15,71 %, парасимпатотоніків – на 20,17 %. Збільшення кількості міді у симпатотоніків становило 17,54 %, нормотоніків – 16,37 %, парасимпатотоніків – 13,02 %.

3. Найкраще пристосованими до тяжкої клітинної дегідратації організму виявилися тварини з парасимпатотонічним типом автономної нервової системи. При деструкції епіфізарного хряща, губчастої та компактної речовини плечової кістки відмічали 12,05 % демінералізацію кісткової тканини в групі симпатотонічних тварин, 9,83 % демінералізацію у щурів з нормотонічним типом та 9,13 % – у парасимпатотонічних тварин.

4. Відновні процеси у кістковій тканині плечових кісток в період реадаптації розпочинаються із активації процесів метаболізму, що проявляється збільшенням кількості остеотропних мікроелементів, максимум якого припадає на 6-ий тиждень реадаптації з профіцитом марганцю відносно контролю на 27,83 % у парасимпатотонічних тварин, на 23,71 % у нормотонічних та на 11,83 % у симпатотонічних, що свідчить про найкращу пристосованість та відновлюваність кісткової тканини у тварин з парасимпатотонічним типом автономної нервової системи.

5. Шість тижнів реадаптаційного періоду після тяжкого клітинного зневоднення є недостатніми для повного відновлення структурних зрушень та хімічного складу плечових кісток. При цьому на фоні відновлення складових кісткової тканини плечової кістки порівняно з контролем залишається високий дефіцит мінералізації: на 13,06 % у парасимпатотонічних щурів, на 16,62 % у нормотонічних та на 19,12 % у симпатотонічних експериментальних тварин.

Рекомендації щодо науково-практичного використання здобутих результатів досліджень. Результати проведеного дослідження доцільно використати в науково-педагогічній практиці у вищих навчальних медичних закладах з метою розширення знань студентів про механізми розвитку адаптаційно-компенсаторних змін в кістковій системі при клітинному зневодненні в організмів з різним типом автономної нервової системи, що ґрунтуються на генетично детермінованих індивідуальних особливостях організмів, а також врахувати це у подальших наукових дослідженнях. В практичній медицині необхідно взяти до уваги, що кісткова тканина організмів з симпатотонічним типом автономної нервової системи володіє кращим адаптаційним потенціалом до клітинного зневоднення в перший період розвитку дегідратаційного синдрому порівняно з організмами з іншими типами автономної нервової системи. Однак, ці ж симпатотонічні організми потребують особливої уваги та якнайшвидшої корекції дегідратації для запобігання незворотних змін у кістковій тканині при затяжному перебігу чи тяжкому ступені зневоднення. Корекцію слід пролонгувати щонайменше на 7 діб після припинення дії дегідратаційного чинника, оскільки стабілізація та перші ознаки відновних процесів в довгих кістках починають відбуватися лише через 7 діб після усунення негативного чинника.

Публікації автора:

1. Білик А.Л. Особливості перебудови компактної речовини та зміни хімічного складу плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи при адаптації до клітинного зневоднення / А.Л. Білик // Вісник морфології. – 2007. – № 13 (2). – С. 307-310.

2. Білик А.Л. Структурні зміни плечових кісток при тяжкому клітинному зневодненні залежно від типу автономної нервової системи в експерименті / А.Л. Білик // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 4. – С. 70-72.

3. Білик А.Л. Особливості структурних змін епіфізарного хряща та губчастої речовини плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи при адаптації до клітинного зневоднення / А.Л. Білик // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохраненния. – 2007.- Т. 143.- ч. IV. – С. 9-12.

4. Білик А.Л. Особливості структури та хімічного складу плечових кісток у білих лабораторних щурів-самців з різним типом автономного відділу нервової системи / А.Л. Білик // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2007. - № 2. – С. 33-36.

5. Билык А.Л. Закономерности адаптационных изменений в длинных костях скелета животных с нормотоническим типом вегетативной нервной системы при клеточном эксикозе / А.Л. Билык, Я.И. Федонюк // Морфология. – 2004.– Т. 4. – С.20. (Пошукач особисто брав участь в постановці експерименту, заборі матеріалу, провів узагальнення одержаних результатів та сформулював висновки).

6. Bilyk A.L. Structural changes in long bones of skeleton of normothonic type of autonomic nervous system animals adapted to cellular dehydration / A.L. Bilyk, Ya.I. Fedonyuk // Таврический медико-биологический вестник / Материалы симпозиума "Биология опорно-двигательного аппарата". –2004. – Т. 7. – № 4. – С. 140-141. (Здобувач особисто виконував постановку експерименту, забирав матеріал, описував спостереження, їх аналізував)

7. Білик А.Л. Структурні зміни наросткового хряща довгих кісток при адаптації організму з нормотонічним типом автономної нервової системи до клітинного зневоднення / А.Л. Білик // VIII Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених, приурочений до 150-ліття від дня народження І.Я.Горбачевського, Тернопіль, 10-12 травня 2004р. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 160.