1. Сполучена патологія органів травлення розвивається на фоні дисбалансу у вегетативній нервовій системі, найбільш частішим варіантом якого є симпатикотонія, зумовлена підсиленням активності регуляторних вегетативних структур і центрального рівня управління, яке більш відзначене при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, поєднаної з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом. 2. Вегетативна реактивність залежить від типу вихідного рівня вегетативного тонусу і порушена у більшості хворих, незалежно від варіанту асоційованої патології. Для хворих мезотоніків і симпатотоніків більш характерні порушення вегетативної реактивності, які свідчать про наявність процесів дезінтеграції між нервовою та гуморальною ланками регуляції. Більшість хворих з ініціальною ваготонією характеризувались усталеними гомеокінетичними реакціями. 3. Встановлені критерії диференціації і сформульовані типи адаптаційних реакцій, які утворюють з визначеними складовими вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов’язану систему процесів пристосувального значення: 1) адекватні щодо навантаження; 2) мобілізаційні; 3) компенсаторні; 4) протекторні вагусні; 5) напруження. 4. Для обох вивчених варіантів сполученої патології органів травлення характерні явища циркадіанного десинхронозу, на підгрунті особливостей яких визначені варіанти адаптаційних реакцій вегетативних параметрів у залежності від добових змін і резервних можливостей організму. У хворих з різними варіантами поєднаної патології ці реакції мають відмінні особливості. 5. Незалежно від варіанту вивченої сполученої патології адаптаційні процеси супроводжуються напруженням нервової та гуморальної ланок регуляції: при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, поєднаної із хронічним холециститом та хронічним панкреатитом характерними є реакції дезадаптації автономного контуру регуляції; при хронічному гастродуоденіті, асоційованому з тією ж патологією дезадаптаційні процеси проявляються переважно у системі центрального рівня регуляції. 6. Дизрегуляторні процеси залежать від варіантів вивченої монопатології. Так, при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки без поєднаної патології дезадаптаційні реакції спостерігалися у системі центрального рівня регуляції при напрузі гуморальної ланки; при хронічному гастродуоденіті процеси дезадаптації були притаманні автономному контуру регуляції при напрузі нервового каналу. |