У дисертаційній роботі наведені теоретичні й практичні узагальнення й нове рішення науково-практичного завдання: поліпшення діагностики й лікування дітей, котрі перенесли перинатальне ураження центральної нервової системи (ЦНС) від матерів із фетоплацентарною недостатністю (ПН). 1. Немовлят із ГІУ ЦНС, матері яких в анамнезі мали ПН, у 30 (26,55%) дітей була церебральна ішемія середньо-тяжкого та у 58 (51,33%) - тяжкого ступеню, тоді як у дітей від матерів без обтяженого анамнезу частіше діагностувалася ГІУ ЦНС середньо-тяжкого ступеню 26 (35,62%) і легкого 36 (49,32%). У новонароджених із клінічними ознаками церебральної ішемії наявність внутрішньоутробного інфікування зустрічалася в 1,35 разів частіше від матерів з ПН ніж при гармонічному функціонуванні фетоплацентарного комплексу. 2. Серед віддалених наслідків у групі дітей із церебральною ішемією к 9-12 місяцям життя, матері яких в анамнезі мали ПН, частіше реєструвалися: синдром рухових розладів (в 2,4 рази), гідроцефальний синдром (в 2,2 рази), церебрастенічний синдром (в 1,8 разів). До 12 місяців означені синдроми зберігалися в 2,3 рази 2,2, і 3,1 рази частіше відповідно. Із соматичної патології в період диспансерного нагляду за дітьми з ГІУ ЦНС на тлі ПН найбільше часто зустрічалася транзиторна ішемія міокарда (в 37,2% дітей) і була в 3,4 рази частіше ніж у дітей від матерів із гармонічним розвитком фетоплацентарного комплексу. 3. На 3-6 добу життя в дітей з ГІУ ЦНС, матері яких мали в анамнезі ПН, при нейросонографічному дослідженні виявлені ехографічні порушення ЦНС: полікістозні утворення в перивентрикулярній області бічних шлуночків (в 11 разів), наявність ділянок різної ехогенності та кісти (в 2,6 разів) й ознаки перивентрикулярного фіброзу (в 7 разів). В групі дітей з наявністю гіпоксичного ураження ЦНС та в групі дітей з ГІУ ЦНС + ВУІ виявлені дискримінантні розбіжності не зникають протягом 12-ти місяців життя дитини, а лише мають тенденцію до послаблення. 4. Вміст -ендорфіну в сироватці крові в дітей з ознаками ГІУ ЦНС змінювався залежно від ступеня церебральної ішемії та стану фетоплацентарного комплексу у матерів. У періоді новонародженості при 1 ступені церебральної ішемії при наявності в анамнезі матерів ПН вміст нейропептиду змінювався різно-спрямовано, але середні показники не відрізнялися від показників здорових дітей (32,1 ± 4,1пг/мл), в групі дітей без обтяженого анамнезу в антенатальному періоді перевищував норму в 1,36 рази. При 2 ступені ЦІ - вміст -ендорфіну в немовлят, матері яких мали ПН, був знижений в 2,2 рази в порівнянні з дітьми антенатальний розвиток, яких перебігав на тлі гармонійного функціонування фетоплацентарного комплексу й 3,3 рази в порівнянні зі здоровими дітьми, при 3 ступені - рівень зниження склав 1,65 й 5 разів відповідно. В дітей в віці 12 місяців, які перенесли 1 ступінь церебральної ішемії при наявності в анамнезі матерів ПН, вміст -ендорфіну знижався в середньому в 1,26 рази в порівнянні з дітьми без обтяженого анамнезу і зберігався на нижній межі норми. У дітей, котрі перенесли 2 ступінь ГІУ ЦНС - зменшення складало 1,77 й 2,3 рази відповідно; у дітей із 3 ступенем - в 1,64 й 3,2 рази відповідно. 5. Вміст неоптерину в сироватці крові в немовлят не залежав від стану фетоплацентарного комплексу, а залежав від ступеня виразності церебральної ішемії та наявності внутрішньоутробної інфекції. У новонароджених дітей із церебральною ішемією I ступеня рівень неоптерину залишався в межах норми (4,5±0,4 нмоль/л); при II ступеню ішемії відбувалося зростання його вмісту в 1,6 рази (6,9±0,9 нмоль/л), III ступеня ішемії - в 2,0 рази (9,0±0,7 нмоль/л). У дітей із церебральною ішемією на тлі розвиненої внутрішньоутробної інфекції підвищення склало: при I ступені в 3,0 рази, при II - 3,2 рази, при III - 3,5 рази відповідно. На момент обстеження дітей, які були під наглядом, в віці 1 року вміст неоптерину у всіх обстежуваних дітей не відрізнявся від показників здорових дітей. 6. Коливання рівня -ендорфіну в межах норми при І ступені ГІУ ЦНС є критерієм збереження нейрогуморального забезпечення адаптації. Зниження вмісту -ендорфіну в 2 рази і нижче є показником формування несприятливих віддалених наслідків. Підвищення рівня неоптерину в сироватці крові в 1,5-2,5 рази є додатковим маркером наявності ГІУ ЦНС у немовлят. В той же час, підвищення рівня неоптерину в 3,5 рази та вище показників здорових немовлят є діагностичним критерієм розвитку внутрішньоутробної інфекції. 7. Запропонований комплекс лікувальних заходів із застосуванням тіотриазоліну сприяло зниженню віддалених наслідків клінічних ознак ГІУ ЦНС –синдрому рухових розладів (в 2,4 рази), гідроцефального синдрому (в 2,2 рази), церебрастенічного синдрому (в 1,8 разів), транзиторної ішемії міокарду (в 3,4 рази), з тенденцією до нормалізації вмісту -ендорфіну та неоптерину в обстежених дітей з середньо-тяжким та тяжким ступенем виразності церебральної ішемії. |