Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фізичне виховання та спорт / Олімпійський і професійний спорт


Майданюк Олена Вікторівна. Адаптація серцево-судинної системи кваліфікованих спортсменок у синхронному плаванні протягом річного циклу підготовки. : Дис... канд. наук: 24.00.01 - 2004.



Анотація до роботи:

Майданюк О.В. Адаптація серцево-судинної системи кваліфікованих спортсменок у синхронному плаванні протягом річного циклу підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю – 24.00.01. – Олімпійський та професійний спорт. – Національний університет фізичного виховання та спорту України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню адаптаційних зрушень системної та периферичної гемодинаміки спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації, які спеціалізуються в синхронному плаванні, на різних періодах підготовки. Встановлено, що заняття синхронним плаванням супроводжуються значними адаптаційними змінами системної та регіонарної гемодинаміки. Характер та спрямованість виявлених адаптаційних зрушень відрізняються у спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації. Водночас нами встановлено, що від підготовчого до змагального періоду у спортсменок, які брали участь у дослідженні, відбувається збільшення УІ, СІ, W, зменшення ЗПОС, а також збільшення наповнення судин великих півкуль головного мозку артеріальною кров’ю, зменшення асиметрії парних геодинамічних показників, тонусу артеріол та венул, що свідчить про збільшення функціональних резервів та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи спортсменок.

1. Сучасні змагальні програми кваліфікованих спортсменок у синхронному плаванні характеризуються технічною складністю, а також інтенсивністю виконання, що ставить високі вимоги до функціональної підготовленості спортсменок. Проведений аналіз науково-методичної літератури за темою дослідження свідчить про недостатнє або фрагментарне висвітлення питань, що стосуються характеру адаптаційних змін як системної, так і регіонарної гемодинаміки у представниць цього виду спорту.

Для підвищення ефективності планування тренувальних програм, спрямованих на досягнення високих спортивних результатів та профілактики перетренованості у кваліфікованих спортсменок, необхідне подальше детальне вивчення характеру адаптаційних реакцій серцево-судинної системи у спортсменок, які займаються синхронним плаванням.

2. Заняття синхронним плаванням здійснюють значний вплив на функціональний стан системної гемодинаміки. Нами вперше встановлено, що адаптаційні перебудови системної гемодинаміки у кваліфікованих спортсменок цього виду спорту характеризуються збільшенням УІ (73,6 ± 1,3 мл/м2), СІ (4,3 ± 0,3 л/хв/м2) та зменшенням ЗПОС (1149,2 ± 81,9 динссм-5).

3. Адаптаційні зміни мозкового кровообігу виявляються у підвищенні тонусу магістральних артерій, артерій середнього діаметру, артеріол та венул. Поряд із цим, кровонаповнення судин великих півкуль головного мозку артеріальною кров'ю у цих спортсменок зберігається на достатньому рівні (87,2 ± 3,1 – 82,3 ± 2,6 у.о.), перевищуючи величини аналогічного показника, що реєструються у нетренованих дівчат того ж віку.

4. У спортсменок, які спеціалізуються в синхронному плаванні, виявлено динаміку функціонального стану системного та регіонарного кровообігу протягом річного циклу підготовки.

Для групи спортсменок 16 – 21 років в підготовчому періоді характерним є деяке зниження резервних можливостей та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, що проявляється в зменшенні УІ (59,1 ± 1,2 мл/м2) та СІ (3,5, ± 0,2 л/хв/м2), тенденції до підвищення загального периферичного опору судин току крові (2200 ± 289,0 динссм-5). Водночас у спортсменок 12 – 15 років, майстрів спорту, спостерігається збільшення ЧСС у стані спокою (95,0 ± ± 2,1, уд/хв), підвищення рівня пульсового артеріального тиску (53,2 ± ± 2,0, мм рт. ст.), значне підвищення тонусу мозкових судин різного діаметру, порушення венозного відтоку (31,4 ± 1,3 – 38,9 ± 1,138,9 ± ± 1,1 %), що зумовлює зменшення кровонаповнення судин головного мозку артеріальною кров'ю (48,0 ± 3,0 – 34,0 ± 3,2 у.о.); нами виявлено також асиметрію парних гемодинамічних показників.

5. У спортсменок, які займаються синхронним плаванням, виявлено високий взаємозв'язок між величинами параметрів системної та периферичної гемодинаміки та рівнем спеціальної працездатності. Найвищі коефіцієнти кореляції зареєстровані між результатами таких педагогічних тестів як «6 x 12,5», «Кут догори двома» «Вертикаль», «Екбіте» та змінами основних параметрів системної та регіонарної гемодинаміки під час довільної затримки дихання на вдиху.

6. Залежно від віку спортсменок адаптаційні перебудови серцево-судинної системи мають певні особливості. У майстрів спорту 12 – 15 років частіше ніж у майстрів спорту старшого віку спостерігаються ознаки напруження адаптації серцево-судинної системи до тренувальних та змагальних навантажень, що виявляється у зменшенні УІ (у 25 % випадків) та СІ (у 28 % випадків), підвищенні ЗПОС (31 % випадків), та АТп (23 % випадків), значному підвищенні тонусу артерій різного діаметру (23 % випадків), тонусу артеріол та венул (46 % випадків), порушенні венозного відтоку (32 % випадків), зниженні кровопостачання великих півкуль головного мозку (27 % випадків), появі вираженої асиметрії парних гемодинамічних показників (21 % випадків).

7. Довільна затримка дихання протягом 45 с призводить до виражених змін церебральної гемодинаміки у спортсменок, що брали участь у дослідженнях. Такі зміни мають певні відмінності спрямування і характеру залежно від спортивної кваліфікації. У кандидатів у майстри спорту зміни параметрів мозкового кровотоку під час довільної затримки дихання супроводжувалися зниженням рівня кровопостачання великих півкуль головного мозку, водночас у майстрів спорту під час затримки дихання спостерігалася лише інверсія кровопостачання домінантної півкулі.

8. Виявлено певні відмінності термінових адаптаційних зрушень системної гемодинаміки під час довільної затримки дихання залежно від спортивної кваліфікації спортсменок: в кандидатів у майстри спорту затримка дихання супроводжувалася переважно зменшенням ЧСС у середньому на 4,4 ± 0,6 %, у той час як у майстрів спорту ЧСС збільшувалася: у спортсменок молодшої вікової групи на 12,8 ± 1,6 %, у спортсменок старшої вікової групи на 3,6 ± 0,7 %. Поряд із цим, довільна затримка дихання супроводжувалася, в усіх спортсменок, що брали участь у дослідженнях, зменшенням УІ, СІ та W, збільшенням ЗПОС.

9. На змагальному періоді під час виконання довільної затримки дихання зміни основних параметрів системної гемодинаміки були менш виражені або змінювалася їхня спрямованість: у спортсменок старшої вікової групи збільшувалися УІ у середньому, на 13,6 ± 1,1 % та СІ на 21,2 ± 1,5 %, зменшувався ЗПОС, у середньому, на 23,7 ±1,1 %. Такий характер гемодинамічних зрушень у відповідь на затримку дихання може свідчити про наявність сприятливих адаптаційних перебудов серцево-судинної системи у відповідь на вплив специфічних чинників, характерних для синхронного плавання, зокрема – до гіпоксії та гіперкапнії.

10. Нами показано, що порушення венозного відтоку, поряд з іншими змінами церебральної гемодинаміки, може спричинити зменшення доставки крові до судин великих півкуль головного мозку, що є ознакою зниження функціональних резервів та порушення адаптації серцево-судинної системи до тренувальних та змагальних навантажень.

11. Ортостатичне тестування дозволяє оцінити адекватність екстракардіальних регуляторних впливів вегетативної нервової системи на діяльність серця, розширити уявлення про резервні можливості системи кровообігу і механізмів, що його регулюють.

12. Тестування стану системної та периферичної гемодинаміки методом тетраполярної імпедансної реоплетизмографії є об'єктивним та інформативним методичним підходом для визначення довгострокових та термінових адаптаційних перебудов серцево-судинної системи, виявлення недовідновлення, профілактики порушення адаптації до тренувальних та змагальних навантажень у спортсменок, які займаються синхронним плаванням.

Подальші дослідження в цьому напрямі будуть сприяти ефективнішому плануванню тренувальних програм, а також виявленню нових критеріїв для спортивного відбору.

Публікації автора:

  1. Ященко А.Г., Кривец Е.В. Характер долговременной адаптации сердечно-сосудистой системы к тренировочным и соревновательным нагрузкам у спортсменов, занимающихся водными видами спорта // Наука в Олимпийском спорте. – 2001. – № 1. – С. 110-114.

  2. Кривець О.В. Адаптаційні реакції центральної кардіогемодинаміки у спортсменок, що займаються синхронним плаванням при зміні положення тіла // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК. – 2001. – Вип. 5. – Т. 2. – С. 227-228.

  3. Кривець О.В. Стан мозкового кровообігу у спортсменок, які займаються синхронним плаванням // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2001. – № 2-3. – С. 53-54.

  4. Кривец Е.В. Срочные реакции мозгового кровообращения на задержку дыхания у спортсменок, занимающихся синхронным плаванием // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. – Харьков. – 2001. – № 1. – С. 3-6.

  5. Майданюк О.В. Стан церебральної гемодинаміки у спортсменок, що займаються синхронним плаванням // Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК. – 2003. – Вип. 7. – Т. 3. – С. 438-441.

  6. Кривец Е.В. Адаптационные изменения сердечно-сосудистой системы у спортсменок, занимающихся синхронным плаванием // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини і реабілітації: IV Міжнародний конгрес. – Київ: Олімпійська література. – 2000. – С. 576.

  7. Майданюк Е.В. Состояние сердечно-сосудистой системы у спортсменок различного возраста и спортивной квалификации, занимающихся синхронным плаванием // VII Международный научный конгресс «Современный олимпийский спорт и спорт для всех». – Москва. – 2003. – С. 99-100.