В дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення науково-прикладного завдання щодо вдосконалення системи амортизації основного капіталу промислових підприємств в умовах перехідного етапу розвитку економіки. 1. На прикладі підприємств-представників плодоовочевої консервної промисловості України автором дисертації показано, що однією з найважливіших причин, перешкоджаючих подоланню таких важких наслідків економічної кризи 1990-х років, як близький до критичного рівень фізичного і морального зносу основних виробничих фондів і неприпустимо низькі темпи оновлення виробничого апарату підприємств галузі, є недосконалість механізму амортизації основного капіталу промислових підприємств. 2. В дисертації автором доведено, що чинне в Україні податкове законодавство, яке регулює процеси амортизації основних фондів, не враховує специфіку перехідного етапу розвитку економіки України; некритично запозичує з досвіду економічно розвинених країн окремі принципи, прийоми і методи регулювання обороту основного капіталу; у ряді випадків вступає в протиріччя з сучасними теоретичними уявленнями економічної теорії про природу і спонукальні мотиви діяльності суб'єктів економіки в економіках з різним інституційним устроєм; не забезпечує необхідні умови для ефективного здійснення активної амортизаційної політики промисловими підприємствами і адекватного макроекономічній ситуації, що складається, оновлення виробничого апарату. 3. Автор в роботі довів, що реформування амортизаційної системи в Україні, починаючи з середини 1990-х років, пішло за шляхом запозичення з систем західних країн лише тих положень, які в явній формі декларують лібералізацію процесу формування і проведення амортизаційної політики на рівні підприємств, надаючи підприємствам значну господарську самостійність у рішенні більшості питань, пов'язаних з амортизацією основних фондів. При цьому з поля зору випали багато заходів державного регулювання обороту основного капіталу, а також обов'язкові умови ефективного застосування запозичених елементів амортизаційного механізму, складових з ними єдине ціле. 4. В ході аналізу встановлено, що в сучасній науковій літературі основні дискусії розгорнені щодо важливих, але порівняно другорядних питань амортизаційної політики, таких як суперечності податкової та економічної концепцій амортизації, вибір найефективніших методів нарахування амортизації, оптимальних норм амортизації, методів стимулювання прискореної амортизації і т. ін. У той же час істотно менше уваги приділяється глибинним причинам низької ефективності діючої в країні амортизаційної системи, пов'язаним з її невідповідністю характеру перехідної економіки. 5. Автором дисертації продемонстровано, що чинним в Україні податковим законодавством по суті ігноруються особливості мотивації суб'єктів господарювання, властиві економікам перехідного періоду, фінансово-економічні, макроекономічні і політичні умови функціонування підприємств у кризові і посткризові періоди розвитку. Усунення цієї суперечності є ключовим напрямом вдосконалення амортизаційної системи. 6. У дисертації обґрунтована необхідність розгляду даної проблеми з системних позицій, що передбачають розгляд як об'єкта дослідження системи "підприємство (процеси відтворення основного капіталу) – амортизаційний механізм", і застосування методів системного аналізу як основного інструмента адаптації амортизаційної системи до умов перехідної економіки. 7. В основу вдосконалення амортизаційної системи в дисертації встановлені сумісна класифікація основних фондів і підприємств як фундамент амортизаційного механізму, а також диференційований підхід до управління процесами відтворення основного капіталу на підприємствах кожної класифікаційної групи. "Обліковою одиницею" системи управління оборотом основного капіталу з позицій держави повинне виступати підприємство певного типу, що має в своєму розпорядженні фонди певного виду. 8. Автором дисертації обґрунтовано, що амортизаційна система повинна включати як обов'язкові компоненти підсистеми обліку основного капіталу, нарахування амортизації, накопичення амортизаційних засобів, використання амортизаційних засобів і контролю за всіма підсистемами амортизаційної системи. При цьому кожна із вказаних підсистем також має строго визначену структуру, обумовлену природою об'єкта і суб'єкта управління процесами обороту основного капіталу. 9. У дисертації як ефективний інструмент рішення поставленої задачі обґрунтовано застосування методу морфологічного ящика, що припускає формування множини альтернативних конструкцій амортизаційного механізму у вигляді морфологічного ящика в розрізі основних компонентів амортизаційної системи, аналізу достоїнств і недоліків усіх можливих варіантів кожного з компонентів і подальшого відбору найпереважніших з них як компонентів загального амортизаційного механізму. Для аналізу альтернатив запропоновано використовувати широко поширений в економічних дослідженнях експертний метод SWOT-аналізу. 10. Здобувач в роботі довів, що використання морфологічних методів синтезу амортизаційного механізму, адекватного перехідним умовам української економіки, повинне базуватися на системі методологічних принципів, дотримання яких зумовлює високу вірогідність досягнення поставлених у роботі цілей. Як основні принципи побудови і функціонування амортизаційного механізму в умовах перехідної економіки в дисертації висунуті принципи системності, диференційованого підходу, балансу інтересів і розумної достатності державної участі. 11. Запропонований у дисертації диференційований механізм амортизації основного капіталу промислових підприємств у сучасних умовах розвитку економіки України передбачає реалізацію таких напрямків і механізмів адаптації амортизаційної системи до специфіки перехідної економіки: - диференційований підхід до управління процесами відтворення основного капіталу на підприємствах різного типу; - урахування у типології підприємств видових відмінностей основних фондів і їх структури, значущості підприємств з позиції макроекономічних та інших інтересів держави; - за мірою зростання ступеня значущості підприємств, з позицій економічної, політичної та інших видів безпеки країни, в амортизаційному механізмі передбачається зростання ступеня деталізації урахування специфіки процесів відтворення основних фондів, участі держави в управлінні відтворювальними процесами і жорсткості контролю з боку держави в здійсненні підприємствами амортизаційної політики. При цьому на всіх рівнях управління оборотом основного капіталу в ланках економічної системи передбачається збереження високого рівня економічних свобод і самостійності суб'єктів господарювання у формуванні і здійсненні амортизаційної політики, а основний акцент у системі державного регулювання оборотом основного капіталу робиться на поглиблення деталізації обліку і строгості контролю за відтворенням основних фондів. |