Анотація до роботи:

Новіков Ф.М. Абдомінокраніальна травма, поєднана з алкогольною інтоксикацією (клініко–епідеміологічна характеристика. Лікувально–діагностична тактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології АМН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вирішенню питань, пов’язаних з поліпшенням результатів діагностики й лікування потерпілих з абдомінокраніальною травмою на фоні алкогольної інтоксикації. Наведений значний епідеміологічний матеріал поєднаного пошкодження органів черевної порожнини залежно від ступеня алкогольної інтоксикації, вікових ознак, ступеня тяжкості травми, ЦНС, механізму травми, видів травматизму. Клінічний матеріал ґрунтується на аналізі методів діагностики, лікування та спостереження за 315 потерпілих з поєднаною абдомінокраніальною травмою, у 167 яких виявлені ознаки алкогольної інтоксикації.

Впровадження розробленого алгоритму застосування діагностично–лікувальних технологій у потерпілих з абдомінокраніальною травмою сприяло зниженню частоти діагностичних помилок з 4,19 до 1,06%, що дало змогу поліпшити результати лікування завдяки своєчасному виконанню оперативного втручання на органах черевної порожнини та головному мозку.

1. В структурі загального травматизму на фоні алкогольної інтоксикації АКТ становить 22,07% та 53,98% – від загального масиву поєднаної травми. За частотою пошкодження органів черевної порожнини переважає ураження печінки та брижі; за видами травматизму – ДТП та кримінальна травма.

2. Перебіг пошкодження органів черевної порожнини при АКТ має певні особливості залежно від тяжкості краніального пошкодження та ступеня алкогольної інтоксикації. Найбільшу небезпеку щодо виникнення полісистемного та поліорганного ушкодження у постраждалих з поєднаною АКТ становить алкогольна інтоксикація легкого та середнього ступеня (у 44,20% спостережень), з коефіцієнтом поєднання 2,65.

3. Застосування розроблених методичних підходів, незалежно від клінічних ознак пошкодження органів черевної порожнини, з використанням алгоритму діагностики й лікування потерпілих з поєднаною АКТ на фоні алкогольної інтоксикації, які включають лапароцентез, мікролапаротомію, лапароскопію, дозволяють визначити їх протягом першої години раннього госпітального періоду у 76,4 – 91,30% спостережень.

4. Реалізація діагностично–лікувального процесу у потерпілих з АКТ потребує застосування існуючих технологій надання медичної допомоги за спеціальною методологією та методиками, що дозволяє значно підвищити якість цього процесу з огляду на ступінь тяжкості ЧМТ на фоні алкогольної інтоксикації.

5. Впровадження розроблених і удосконалених діагностичних та організаційних технологій дозволило знизити частоту діагностичних помилок з 4,19 до 1,06%.

6. Розподіл потерпілих з АКТ на два потоки – з ознаками шоку і без таких, беручи до уваги стан свідомості, дозволило на ранньому госпітальному етапі застосувати усі сучасні діагностично–лікувальні технології, що забезпечило виявлення пошкодження органів черевної порожнини у 94,60%.

7. Наявність алкогольного сп’яніння у потерпілих з поєднаною АКТ не справляє суттєвого впливу на результати лікування за умови застосування апробованих нами тактико–діагностичних технологій.

8. Алкогольна АКТ вимагає специфічного ставлення до діагностики абдомінального та мозкового ураження на ранньому госпітальному етапі з огляду на можливість атипового перебігу травматичної хвороби.

Публікації автора:

1. Рощін Г.Г., Поляченко Ю.В., Мазуренко О.В., Гур’єв С.О., Барамія Н.М., Мацидонська Г.Ф., Новіков Ф.М., Гергая Т.В. Бальна оцінка тяжкості травми: Навчальний посібник.–Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.–71 с.

Дисертант приймав участь у підборі матеріалу, його аналізі та розрахунках.

2. Пугачев А.Д., Барамия Н.Н., Кукуруз Я.С., Новиков Ф.Н. Хирургическое лечение закрытой травмы живота // Клин. хирургия.–1991.–№ 4.–С. 34–37.

Дисертантом проведений підбір, реферування джерел літератури щодо проблеми, що вивчається, частковий підбір матеріалу та його аналіз.

3. Барамия Н.Н., Рощин Г.Г., Заруцкий Я.Л., Мищенко А.А., Новиков Ф.Н. Тяжелая сочетанная травма у пострадавшей в третьем триместре беременности с травматическим родоразрешением в брюшную полость // Клін. хірургія.–1996.–№ 6.–С. 47–48.

   Дисертант особисто підбирав джерела літератури та безпосередньо вів потерпілу як палатний лікар.

   4. Барамія Н.М., Рощін Г.Г., Анкін Л.М., Заруцький Я.Л., Новіков Ф.М. Діагностика закритих пошкоджень при поєднаній травмі //Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги: Матеріали. наук.–практ. конф.–Львів, 1997.–С. 12–13.

      Дисертантом провведений аналіз джерел літератури, підбір матеріалу, обчислення результатів.

      5. Жученко П.І., Новіков Ф.М., Барамія Н.М., Гур’єв С.О., Білогривенко С.Г., Сацик С.П., Калін А.В. Аналіз важкості ушкоджень, летальності і строків оперативного лікування переламів стегнової кістки у потерпілих з поєднаною травмою. // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2000.–Вип. 9, кн. 1.–С. 142–149.

         Дисертант брав участь у підбиранні матеріалу, обчисленні та аналізі одержаних даних.

         6. Гур’єв С.О., Рощін Г.Г., Барамія Н.М., Заруцький Я.Л., Кукуруз Я.С., Новіков Ф.М., Гергая Т.В., Сацик С.П., Вендолін Ю.В. Полісистемні та поліорганні пошкодження // Літопис травматології та ортопедії.–1999.–С. 72–73

            Дисертант приймав участь у підборі матеріалу.

            7. Гур’єв С.О., Барамія Н.М., Новіков Ф.М., Вендолін Ю.В., Кузьмін В.Ю, Кукуруз Я.С., Сацик С.П., Голак А.Р. Скелетная травма как компонент полисистемных повреждений (структурно–нозологический аспект) // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2000.–Вип. 9, кн. 2.– С. 25–29.

               Дисертантом розроблені основні принципи реалізації оперативного та лікувального процесу у потерпілих з подальшим диспансерним спостереженням.

               8. Рощін Г.Г., Поляченко Ю.В., Барамія Н.М., Мазуренко О.В., Новіков Ф.М., Кукуруз Я.С., Бондаренко О.С. Стандартизована карта первинного огляду травмованого // Шпитал. хірургія.–2000.–№ 3.–С. 120–126.

                  Дисертантом розроблені основні принципи реалізації лікувально–діагностичного процесу у потерпілих з поєднаною травмою, частковий відбір матеріалу та аналіз впроваджених заходів.

                  9. Рощін Г.Г., Гур’єв С.О., Новіков Ф.М. Травматична хвороба на фоні екзогенної інтоксикації психоактивними речовинами // Зб. наук. праць І з’їзду токсикологів України.–К., 2001. – С. 51.

                     Дисертантом проведений аналіз джерел літератури, підбір матеріалу, розрахунки.

                     10. Гур’єв С.О., Гуселетова Н.В., Жученко П.І., Знахарчук В.М., Ільїн Ю.В., Моцюк С.В., Новіков Ф.М. Наукові засади аналізу летальності внаслідок полісистемних та поліорганних пошкоджень // Зб. наук. праць ХІІІ з’їзду ортопедів–травматологів України.–Донецьк, 2001.–С. 54–56.

                     Дисертант приймав участь у підборі матеріалу, розрахунках та аналізі джерел літератури.

                     11. Рощін Г.Г., Новіков Ф.М., Барамія Н.М., Гур’єв С.О., Мазуренко О.В., Пагава О.З. Розлади у хворих з політравмою викликані вживанням психоактивних речовин // Зб. наук. праць Української військово–медичної академії.–К., 2002. Вип. 11– С. 80–85.

                         Дисертант безпосередньо приймав участь в операціях та лікуванні хворих, вивчені джерел літератури.

                         12. Новіков Ф.М., Рощін Г.Г., Кукуруз Я.С., Кузьмін В.Ю. Досвід роботи мобільного шпиталю у ліквідації медичних наслідків під час землетрусу в республіці Індія // Зб. тез. І Всеукраїнської наук.–практ. конф. “Політравма – сучасна концепція надання медичної допомоги”. – К., 2002.– С. 47–48.

                             Дисертант приймав участь у підборі матеріалу, його обробці, аналізі та розрахунках.